Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.03.2020 року у справі №620/3707/19

УХВАЛА

30 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 620/3707/19

адміністративне провадження № К/9901/21541/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н. М.,

суддів - Жука А. В., Мельник-Томенко Ж. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у справі №620/3707/19 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради, Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2020 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року і ухвали суду від 16,26 і 27 грудня 2019 року, від 13 і 29 січня 2020 року та від 3,4 лютого 2020 року у справі №620/3707/19.

Верховний Суд ухвалою від 14 вересня 2020 року залишив касаційну скаргу без руху, встановивши скаржнику строк у десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги, приведеної у відповідність переліченим вище вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначивши: 1) підставу для касаційного оскарження судового рішення, з чітким посиланням на пункти частини 4 статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження з викладенням доводів на їх підтвердження; 2) які саме ухвали оскаржуються у касаційній скарзі і надати її копії з додатками відповідно до кількості учасників справи.

У встановлений судом строк скаржник надіслав на адресу суду касаційну скаргу у новій редакції.

За результатами її вивчення ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року, від 27 грудня 2019 року, від 14 січня 2020 року, від 29 січня 2020 року про зупинення провадження у справі (в частині мотивів суду щодо необґрунтованості заявленого судді відводу), від 29 січня 2020 року про відмову в задоволенні заяви про відвід судді, від 3 лютого 2020 року і від 4 лютого 2020 року у справі №620/3707/19.

Проте, дослідивши надіслану касаційну скаргу в новій редакції в частині оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року і постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року, Суд вважає за потрібне повернути її заявнику з таких підстав.

Імперативними приписами частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Суд встановив, що на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 14 вересня 2020 року скаржник в уточненій касаційній скарзі зазначив, що підставою для касаційного оскарження є пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України, згідно якого підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Суд встановив, що вона містить опис обставин справи та загальні формулювання незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями з посиланням на норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, що були розглянуті судами попередніх інстанцій.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга у частині оскарження позивачем рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року і постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року підлягає поверненню як така, що не містить викладу підстав касаційного оскарження.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини 6 статті 332 КАС України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

За наведених обставин касаційну скаргу на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року потрібно повернути особі, яка її подала.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у справі №620/3707/19 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена........................................

Н. М. Мартинюк

А. В. Жук

Ж. М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду