Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.11.2018 року у справі №825/1518/18
Ухвала ВП ВС від 19.09.2019 року у справі №825/1518/18

УХВАЛА

27 червня 2019 року

Київ

справа №825/1518/18

адміністративне провадження №К/9901/64824/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я. О., судді Желєзного І. В., судді Чиркіна С. М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління адміністративних послуг Чернігівського міської ради за участю третіх осіб ОСОБА_2, Чернігівського міського центру зайнятості про визнання незаконною та відміну державної реєстрації, скасування запису, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у складі судді Соломко І. І. від 30 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Лічевецького І. О., Земляної Г. В., Мельничука В. П. від 13 вересня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Управління адміністративних послуг Чернігівського міської ради (далі - відповідач) за участю третіх осіб ОСОБА_2 (далі - третя особа 1), Чернігівського міського центру зайнятості (далі - третя особа 2) у якому просила:

- визнати незаконною та відмінити державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, внесену 28 листопада 2016 року Центром надання адміністративних послуг м. Чернігова, номер запису 20640060004029575;

- скасувати запис в Єдиному державному реєстрі про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, внесену 28 листопада 2016 року Центром надання адміністративних послуг м. Чернігова, номер запису
20640060004029575.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 01 серпня 2013 року між нею та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 був укладений трудовий договір, який зареєстрований у Чернігівському міському центрі зайнятості 01 серпня 2013 року №
25031301963.

З 29 жовтня 2014 року ОСОБА_1 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

28 листопада 2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 20640060004029575 про припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.

Натомість, на дату державної реєстрації Центром надання адміністративних послуг м. Чернігова припинення ОСОБА_2 підприємницької діяльності, трудові відносини з позивачем не були припинені та не є припиненими до цього часу, що порушує конституційні права позивача на працю.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що про правомірність вчинення відповідачем запису про державну реєстрацію припинення фізичною особою-підприємцем Голікової А. О. від 28 листопада 2016 року № 206400600004029575 за її власним рішенням, а відтак, у задоволенні позову слід відмовити.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року, скасовано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року, провадження у справі закрито.

Закриваючи провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що предметом розгляду в цій справі є не стільки дії Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради щодо внесення запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Голікової А. О., скільки дотримання гарантій трудових прав позивача, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Не погоджуючись з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга подана 24 жовтня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі №825/1518/18, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 жовтня 2018 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, а саме: суддю-доповідача Берназюка Я. О., суддів Гриціва М. І. та Коваленко Н. В.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Берназюка Я. О., суддів Желєзного І. В. та Чиркіна С. М.

Учасники справи письмових клопотань не заявляли.

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди дійшли до помилкового висновку, що позов про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації порушує лише трудові відносини. Фактично спір виник при виконанні відповідачем своїх повноважень, а відповідач є суб'єктом владних повноважень, а тому спір є публічно-правовим.

Відповідно до частини 6 статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Враховуючи, що учасник справи оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у тому числі з підстав порушення правил предметної юрисдикції, то за правилами частини 6 статті 346 КАС України є підстава для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене "право на суд" разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" ("Golder v. the United Kingdom") від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, § 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі "Станєв проти Болгарії" ("Stanev v. Bulgaria") від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, § 230).

Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі "Доббертен проти Франції" зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).

Керуючись статтями 341, 345, 346, 347, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Управління адміністративних послуг Чернігівського міської ради за участю третіх осіб ОСОБА_2, Чернігівського міського центру зайнятості про визнання незаконною та відміну державної реєстрації, скасування запису передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я. О. Берназюк

Судді: І. В. Желєзний

С. М. Чиркін