Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.06.2019 року у справі №274/803/19

УХВАЛА

27 червня 2019 року

Київ

справа №274/803/19

адміністративне провадження №К/9901/17218/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду:

суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Гончарова І. А., Ханова Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15 квітня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року у справі № 274/803/19 за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови,

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бердичівського міськрайонного суду від 15 квітня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості апеляційного та касаційного оскарження судових рішень в окремих категоріях адміністративних справ.

Згідно з частиною 1 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених частиною 1 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених частини 3 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Зі змісту наведених норм вбачається, що судове рішення суду апеляційної інстанції, прийняте за результатами розгляду постанови суду першої інстанції, у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, набирає законної сили з моменту проголошення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі № 274/803/19 є вимоги про скасування постанови у справі про порушення митних правил, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн, що за правилами Кодексу адміністративного судочинства України є категорією справ з приводу рішень про притягнення до адміністративної відповідальності.

Отже, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року, ухвалена за результатами апеляційного розгляду рішення Бердичівського міськрайонного суду від 15 квітня 2019 року у справі з приводу рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 КАС України,

УХВАЛИЛА:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міськрайонного суду від 15 квітня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року у справі № 274/803/19.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: підписМ. Б. Гусак підписІ. А. Гончарова підписР. Ф. Ханова