Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.05.2019 року у справі №400/2954/18

УХВАЛА

27 травня 2019 року

Київ

справа №400/2954/18

адміністративне провадження №К/9901/14264/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В. В.,

суддів - Бившевої Л. І., Шипуліної Т. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від
23.04.2019 у справі №400/2954/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування вимоги про сплату боргу,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування вимоги про сплату боргу.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 позов задоволено.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 у справі №400/2954/18 повернуто заявнику.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області 14.05.2019, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з'ясовані такі обставини.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування вимоги про сплату боргу задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області подало апеляційну скаргу у справі №400/2954/18.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2019 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області залишено без рух, оскільки вона не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано заявнику десятиденний строк для усунення зазначених недоліків.

У вказаній ухвалі апеляційним судом зазначено, що до поданої апеляційної скарги заявник додав платіжне доручення №3339 від 22.12.2018 про сплату судового збору у розмірі 1057,20грн. Так, при дослідженні вказано платіжного доручення було встановлено, що реквізит "Призначення платежу" не відображає інформації по якій саме адміністративній справі сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги. Вказана графа містить тільки відомості про платника судового збору та те, що його було сплачено до П'ятого апеляційного адміністративного суду. Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що зазначене платіжне доручення датовано 22.12.2018, а оскаржуване рішення Миколаївського окружного адміністративного суду прийнято 05.02.2019, що викликає сумніви про сплату судового збору саме по даній справі №400/2954/18.

На виконання вимог зазначеної ухвали, заявником надіслано апелянтом надано лист, в якому заявник зазначає, що Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області у Миколаївській області не має можливості повторно сплатити судовий збір за подану апеляційну скаргу через обмеженість коштів для сплати такого на реєстраційному рахунку управління та зазначає, що платіжне доручення №3339 від 22.12.2018 не було використано в інших справах. Окрім цього, апелянт зазначає, що на офіційному сайті П'ятого апеляційного адміністративного суду розміщена інформація щодо реквізитів для зарахування судового збору, згідно якої номер справи, у межах якої подається відповідна апеляційна скарга, не вказується.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 у справі №400/2954/18 повернуто заявнику.

Повертаючи апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, апеляційний суд зазначив, що на сайті П'ятого апеляційного адміністративного суду розміщена інформація щодо реквізитів по оплаті судового збору, з якого вбачається, що, в графі призначення платежу зазначається: "*; 101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від (дата оскарження справи) по справі (номер справи), П'ятий апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)".Таким чином, доводи апелянта щодо розміщення на сайті П'ятого апеляційного адміністративного суду інформації щодо реквізитів для зарахування судового збору, є необґрунтованими.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з частинами першою, другою статті 9 Закону "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (відповідно до частини першої статті 6 Закону "Про судовий збір").

Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Відповідно до пункту 3.1. Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

З додатків 2,8 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.

Пунктом 3.8. Інструкції визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відтак, з урахуванням викладеного, необхідними реквізитами ідентифікації позовної заяви (заяви, скарги), а уданому випадку апеляційної скарги є, зокрема, номер справи у межах якої подається відповідна апеляційна скарга.

Враховуючи те, що заявником не було усунуто недоліки, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, останню було правомірно повернуто Головному управлінню Державної фіскальної служби у Миколаївській області

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Миколаївській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 у справі №400/2954/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування вимоги про сплату боргу.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає...........................................

В. В. Хохуляк

Л. І. Бившева

Т. М. Шипуліна

Судді Верховного Суду