Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.05.2019 року у справі №280/5526/18

УХВАЛА

27 травня 2019 року

Київ

справа №280/5526/18

адміністративне провадження №К/9901/14218/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С. С.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 28.01.2019 та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03.05.2019 у справі №280/5526/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт, послуг на суму 135119,84 гривень, з яких 108095,39 гривень - сума грошового зобов'язання, 27 023,84 гривень - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.01.2019 позовну заяву повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з невиконанням вимог процесуального закону і суду стосовно надання документа про сплату судового збору.

Вказане судове рішення оскаржене позивачем в апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2019 апеляційну скаргу відповідача повернуто особі, яка її подала, відповідно до приписів частини 2 статті 298, пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що така оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 КАС України щодо надання документа про сплату судового збору, й цей недолік не було усунуто в межах встановленого судом строку.

Не погодившись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою (зареєстрована в автоматизованій системі документообігу Суду
17.05.2019), в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та передати справу на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

Водночас за приписами пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Пунктом 2 частини 2 статті 333 КАС України встановлено, що у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до Пунктом 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту матеріалів касаційної скарги, а також судових рішень, ухвалених у даній справі судами попередніх інстанцій та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається наступне.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 подану ОСОБА_1 апеляційну скаргу на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 28.01.2019 залишено без руху, оскільки така була оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України, якою передбачено надання документа про сплату судового збору.

Особі, яка подала апеляційну скаргу, встановлено десятиденний з дня вручення ухвали строк для усунення вказаного недоліку.

Зазначена ухвала суду апеляційної інстанції була надіслана позивачу на вказану нею в апеляційній скарзі адресу: АДРЕСА_1.

Разом з тим поштове відправлення з вкладеною копією вказаної ували суду апеляційної інстанції 19.04.2019 було повернуто відправнику з огляду на закінчення терміну зберігання, про що на конверті проставлено відповідну відмітку відділення поштового зв'язку і відбиток поштового штемпеля.

Так, статтею 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт 6 частини 3 статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а також пункт 6 частини 3 статті 2 КАС України, якою визначено право учасників справи на апеляційний перегляд справи.

Механізм же реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

Зокрема статтею 296 КАС України встановлено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі визначено обов'язок особи, яка її подає, надавати документ про сплату судового збору (пункт перший частини п'ятої цієї статті).

Своєю чергою за приписами частини 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 298 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 298 КАС України.

При цьому за змістом частин 1 , 2 , пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених частин 1 , 2 , пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

У даному ж випадку позивач при зверненні до суду апеляційної інстанції не надала документ про сплату судового збору й не усунула цей недолік упродовж строку, встановленого судом, що згідно з положеннями наведених норм процесуального права є підставою для залишення апеляційної скарги без руху, повернення останньої особі, яка її подала.

В свою чергу суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та про повернення останньої особі, яка її подала, зазначив, який саме недолік виявлено із вказівкою на точну суму судового збору, яку необхідно сплатити, а також вказав спосіб його усунення й встановив достатній для цього строк, тривалість якого не перевищувала встановлені процесуальним законом межі, навів мотиви, покладені в основу своїх висновків, тобто у повній мірі дотримався вимог норм процесуального права.

Крім того статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).

Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо належного оформлення апеляційної скарги.

Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

До того ж за змістом частини 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Тобто, зважаючи на здійснення судом апеляційної інстанції усіх можливих і залежних від нього дій з метою забезпечення реалізації особою наданого їй права на апеляційний перегляд справи, та беручи до уваги те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлена про недолік апеляційної скарги шляхом надіслання на вказану нею адресу копії ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 із зазначенням способу і строку його усунення, а також враховуючи невиконання вимог процесуального закону та суду, що, в свою чергу не спростовано доводами касаційної скарги, апеляційний суд дійшов обґрунтованого і правильного висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, як це передбачено приписами частини 2 статті 298, пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

Наведене відповідає висновкам, викладеним в ухвалах Великої палати Верховного Суду від 09.07.2018 (справа №800/476/17) та від 16.01.2019 (справа №9901/557/18).

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу особі, яка її подала, не допустив порушення норм процесуального права, оскільки позивач у межах встановленого судом строку не усунула недолік апеляційної скарги щодо надання документа про сплату судового збору.

За таких обставин касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Також Верховний Суд приходить до висновку про відсутність підстав для касаційного перегляду ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від
28.01.2019, якою позовну заяву повернуто особі, яка її подала, виходячи з такого.

У відповідності з вимогами частини 2 статті 328 КАС України в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в частини 2 статті 328 КАС України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Тобто вказана норма процесуального закону передбачає можливість касаційного оскарження лише тих ухвал суду першої інстанції, які переглянуті в апеляційному порядку.

Втім, у даному випадку, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції була повернута особі, яка її подала, тобто апеляційний перегляд вказаного судового рішення не відбувся, що, в свою чергу виключає можливість його перегляду судом касаційної інстанції, оскільки таке касаційному оскарженню не підлягає.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 28.01.2019 та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03.05.2019 у справі №280/5526/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач С. С. Пасічник

Судді: І. А. Васильєва

В. П. Юрченко