Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.01.2019 року у справі №813/2023/18

УХВАЛА

28 січня 2019 року

Київ

справа №813/2023/18

адміністративне провадження №К/9901/2993/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі № 813/2023/18 за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

24.01.2019 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій від 13.02.2018 №0009404001, № 0009394001.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 - позов задоволено повністю.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що проведена фактична перевірка місця, в якому здійснює свою господарську діяльність позивач. За результатами поведеної перевірки відповідачем складено акт від 31.01.2018 № 13/29/4000/НОМЕР_2.

Згідно з актом перевірки від 31.012018 № 13/29/4000/НОМЕР_2 податковим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій від 13.02 2018 за № 0009404001 та № 0009394001, якими до фізичної особи-підприємця застосовано фінансові санкції у вигляді штрафів в розмірі 17000,00 грн кожен за роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії.

26.02.2018 ОСОБА_2 звернувся до ДФС України із скаргою на зазначені податкові повідомлення-рішення, в якій просив їх скасувати посилаючись на те, що під час проведення перевірки відповідач не вручив позивачу. акт перевірки, чим порушив вимоги пункту 86.5 статті 86 Податкового кодексу України.

Вирішуючи справу суди дійшли висновку, що податковим органом відправлено примірник акта перевірки від 31.01.2018 № 13/29/4000/НОМЕР_2 на адресу: АДРЕСА_1, що підтверджується копією конверту та копією корінця рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань податковою адресою за якою ОСОБА_2 взятий на облік є: АДРЕСА_1.

При цьому, лист в якому, як зазначає відповідач містився акт перевірки, рекомендованим поштовим відправленням надіслано на адресу: АДРЕСА_2, що підтверджується фіскальним чеком та довідкою Приватного акціонерного товариства "Укрпошта".

Таким чином, акт перевірки не був скерований за належною адресою позивача.

На підставі вищезазначеного, прийняті Головним управлінням ДФС у Львівській області від 13.02 2018 за № 0009404001 та № 0009394001 підлягають скасуванню.

Головне управління ДФС у Львівській області не погодившись з судовими рішеннями, звернулося до суду з касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі № 813/2023/18, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідн з пунком 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2019прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №813/2023/18 є вимога про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2018 № 0009404001, № 0009394001 у сумі 34000,00грн.

Отже рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі № 813/2023/18 - не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі № 813/2023/18.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова