УХВАЛА

28 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 361/1579/20

адміністративне провадження № К/9901/23842/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С. Г.,

суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.04.2020 та постанову Київського апеляційного суду від 18.08.2020 у справі №361/1579/20 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 188-39 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.04.2020 залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 18.08.2020 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 188-39 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1, з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від
09.04.2020 та постанову Київського апеляційного суду від 18.08.2020.

Проте, колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, з огляду на наступне.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що справа розглянута судами в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах (частина 1 статті 19 КАС України).

Разом з цим, за приписами пункту 3 частини 2 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених пункту 3 частини 2 статті 19 КАС України.

За такого правового регулювання та обставин справи постанова Київського апеляційного суду від 18.08.2020 не підлягає касаційному перегляду за правилами адміністративного судочинства.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 287, частинами 3 , 10 статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному частиною 2 статті 287, частинами 3 , 10 статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Тобто, касаційний перегляд постанов, винесених з приводу накладення адміністративного стягнення районним, районним у місті, міським, міськрайонним судом (суддею) або відповідним апеляційним судом, чинним процесуальним законодавством не передбачений.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 328, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.04.2020 та постанову Київського апеляційного суду від 18.08.2020 у справі №361/1579/20 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 188-39 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіС. Г. Стеценко Т. Г. Стрелець Л. В. Тацій