Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.09.2019 року у справі №640/8756/19

УХВАЛА

27 вересня 2019 року

Київ

справа №640/8756/19

адміністративне провадження №К/9901/27019/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів: Губської О. А., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2019 року у справі №640/8756/19 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва, Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа, Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання неправомірною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва в якому просив визнати неправомірною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, щодо закінчення виконавчих проваджень № 58808879 від 08.04.2019 року, № 56338354 від
07.05.2018 року та № 54840385 від 06.10.2017 року; зобов'язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві закінчити виконавчі провадження № 58808879 від 08.04.2019 року, № 56338354 від 07.05.2018 року та № 54840385 від
06.10.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що виконавчі провадження № 58808879, № 54840385 та № 56338354 відкрито з порушенням положень Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхання", Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом міністерства юстиції України, від 02.04.2012 року № 512/5. Зокрема, як зазначає позивач, вказані виконавчі провадження було відкрито на підставі заяв представника Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в той час, як з відповідного виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2017 року № 826/11632/15 стягувачем є Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Положеннями пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII передбачено право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини 3 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Стаття 287 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Заявлені позивачем позовні вимоги у цій справі дають підстави для висновку про те, що спір виник у відносинах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ.

Отже, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2019 року у справі №640/8756/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.........................................

М. В. Білак

О. А. Губська

О. В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду