УХВАЛА

28 липня 2021 року

Київ

справа №520/2098/19

адміністративне провадження №К/9901/20938/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Тацій Л. В.,

суддів: Бучик А. Ю., Стеценка С. Г., -

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року (прийняте судом у складі судді Шевченко О. В. ) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Чалого І. С., суддів: Перцової Т. С., Жигілія С. П. ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату, яка полягає у невиготовлені та не направлені до Головного управлення Пенсійного фонду України в Харківській області нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі статей 43, 8, 10 та 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - ~law18~), за формою передбаченою додатком № 2 до постанови Кабінету Міністрів України від
13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" (далі - Порядок № 45), з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704);

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат скласти та направити до Головного управлення Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови № 704, з повною інформацією, за формою передбаченою додатком № 2 до Порядку № 45 для перерахунку та виплати пенсії з
01.01.2018 на підставі ~law20~, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби (50% від посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, на підставі Постанови №704); надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу), премії (у розмірі 10% посадового окладу) (на підставі Постанови № 704).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 11 квітня 2019 року у задоволенні позову відмовив.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 16 липня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що скасування пунктів 1,2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103) та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не дає відповідачу додаткових або нових підстав для складення нової довідки про розмір грошового забезпечення та направлення її до пенсійного органу, оскільки Харківський обласний військовий комісаріат керувався чинними приписами Постанови № 103 та Порядку №45 на момент надання довідки № ФХ -
111323.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

24 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення скасувати та прийняти нове - про задоволення позову.

У скарзі посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Зазначає, що він набув право на перерахунок пенсії у січні 2018 року в силу приписів ~law21~, пункту 4 Порядку № 45. При цьому Кабінет Міністрів України уповноважений визначати порядок проведення такого перерахунку, що й було реалізовано ним шляхом прийняття Порядку № 45.

Згідно з пунктом 2 Постанови № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійних характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Такі складові передбачено у Постанові № 393 та у ~law22~.

Отже, перерахунок пенсії обчислюється із врахуванням як посадових окладів, так і додаткових видів грошового забезпечення.

Посилається також на те, що висновок апеляційного суду про те, що Постанова № 103 була чинною та не була скасована на момент складення довідки відповідачем та перерахунку пенсії, тому підлягає застосуванню, є необґрунтованим, оскільки дана постанова суперечить нормам Конституції України.

Якщо нормативні акти суперечать нормативним актам вищої юридичної сили, то такі норми не можуть бути застосовані.

У додаткових поясненнях позивач зазначає, що, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини. Разом із тим, суди першої та апеляційної інстанцій не надали оцінку відповідності Конституції України пунктів 1,2 Постанови № 103 та змін до Порядку № 45.

Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 (справа № 826/3858/18) дійшов висновку про те, що пункти 1,2 Постанови № 103 та зміни до Порядку № 45 є протиправними та такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.

Отже, зазначені норми не підлягають застосуванню до спірних правовідносин як такі, що суперечать Конституції України.

Позивач заявив клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 липня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л. В., судді: Бучик А. Ю.. Стеценко С. Г., скаргу передано судді-доповідачу.

Верховний Суд ухвалою від 05 серпня 2019 року відкрив касаційне провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Позивач проходив військову службу в Збройних Силах України та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ~law23~, виплату якої здійснює Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

З розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі № ФХ - 111323 від
06.10.2014 вбачається, що позивач отримував до 01.01.2018 пенсію в розмірі 56 % грошового забезпечення з урахуванням сум: посадовий оклад; оклад за військовим званням; процентна надбавка за вислугу років 35%; надбавка за особливо важливі завдання 50%; надбавка за роботу з таємними виробами, носіями 15 %; премія в розмірі 90 %, щомісячна додаткова грошова винагорода 60 %, грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Перерахунок пенсії здійснено на підставі рішення суду від 15.10.2015 (справа № 638/5794/15-а).

Відповідно до Постанови № 103 Харківським обласним військовим комісаріатом складено довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, станом на 01.03.2018, яка містить такі складові за посадою викладач кафедри тактики ХВУ: посадовий оклад 6340 грн, оклад за військовим званням 1410 грн, надбавка за вислугу років 45 % 3487,50 грн. Позивачу перераховано розмір пенсії з 01.01.2018 на підставі цієї довідки.

Не погоджуючись із складенням довідки без урахування додаткових видів грошового забезпечення, позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату з відповідною заявою.

У відповіді № ФХ-111323/235/ВСЗ від 08.02.2019 Харківський обласний військовий комісаріат зазначив, що на виконання Постанови № 103 відповідачем проведено перерахунок грошового забезпечення для обчислення пенсії, довідку про розмір грошового забезпечення складено за формою відповідно до додатку 2 до вказаної постанови та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, включення до складу грошового забезпечення для перерахунку пенсії додаткових видів грошового забезпечення зазначеною постановою не передбачено.

Не погодившись із тим, що відповідачем не включено в довідку про розмір грошового забезпечення додаткові види грошового забезпечення, а саме: надбавки за умови режимних обмежень (15% від посадового окладу), надбавки за особливості проходження служби (50% від посадового окладу, окладу з військового звання, надбавки вислуги років), премію (10% від посадового окладу), позивач звернувся до суду з даним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Спір у цій справі стосується права позивача отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 на підставі ~law24~, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення до
05.03.2019, тобто до набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 по справі № 826/3858/18.

Оскаржується бездіяльність уповноваженого органу, яка полягає у невиготовленні та ненаправленні до пенсійного органу нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі ~law25~ за формою передбаченою Додатком № 2 до Порядку № 45, з урахуванням змін в грошовому забезпеченні передбачених Постановою № 704.

Верховний Суд висловив свою правову позицію щодо застосування норм права у певним чином подібних правовідносинах за період після набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від
12.12.2018 по справі № 826/3858/18 та у рішенні від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020, зазначив:

".. 20. Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до ~law26~, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

21. Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

22. При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

23. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від
05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1,2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

24. Колегія суддів зазначає, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45.

25. Проте, зміни внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з
05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.

26. Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема ГУ ПФУ та відповідач у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1,2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.

27. Зокрема, на час звернення позивача до відповідача із заявою про видачу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

28. Згідно з абзацами другим, четвертим та п'ятим пункту 2.6 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 №937, на обласні військові комісаріати покладаються: оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до ~law27~, постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей" (зі змінами) та Порядку № 45 і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від
30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок № 3-1). У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою.

29. Тобто, на відповідача покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку № 45.

30. При цьому колегія суддів зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ~law29~, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.

31. Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому ~law30~. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

32. Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі ~law31~ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5).

Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

33. Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

34. Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від
10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а.

35. Як було зазначено вище, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

36. Зокрема, постановою №704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:

- надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови № 704);

- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 постанови № 704).

37. При цьому підпунктом 2 пункту 5 постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

38. Таким чином, з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із ~law32~, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати ОСОБА_2 має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог ~law33~ та ~law34~.

39. До того ж рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019, в якій суд касаційної інстанції серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.".

Отже, у зазначеній зразковій справі Верховний Суд вирішував спір у зв'язку з відмовою уповноваженого органу підготувати та надати до ГУ ПФУ оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії, при цьому, як зазначив суд це рішення є зразковим для справ, у яких позивачі заявили такі позовні вимоги: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до територіального пенсійного органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог ~law35~, положень постанови № 704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії та зобов'язання відповідача підготувати та надати до територіального органу Пенсійного фонду України таку довідку, у відповідності до вимог ~law36~, ~law37~ та з врахуванням положень постанови № 704.

Крім цього, Верховний Суд у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від
17.03.2021 у справі № 560/3762/18 виклав правову позицію про те, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ щодо виплати позивачу лише 50 % суми підвищення пенсії та зобов'язання ГУ ПФУ виплачувати йому 100 % суми підвищення пенсії, перерахованої згідно зі ~law38~, постановою №704 та постановою №103, починаючи з 01 січня 2018 року з врахуванням проведених раніше виплат, оскільки на момент перерахунку пенсії позивачу пенсійний орган керувався ще чинними положеннями постанови №103.

Судова палата зазначила, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1,2 Постанови №103 й зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №826/3858/18 Верховний Суд у постанові від 12 листопада 2019 року, серед іншого вказав на те, що системний аналіз ~law39~ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.

Відтак із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05 березня 2019 року.

Судова палата послалася на те, що аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 06 серпня 2019 року у справі №160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року.

При цьому, Судова палата зауважила, що при вирішенні спірних правовідносин у цій справі слід керуватися принципом незворотності дії закону у часі, закріпленим у нормах Конституції України та деталізованим у рішеннях Конституційного Суду України.

Зокрема, у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012 Конституцій Суд України висловив правову позицію щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, вказавши, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності ~law40~ або іншим нормативно-правовим актом.

Єдиний виняток з даного правила, закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі N 03/29-97 "Про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 24321, 24322, 243 25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата)" Конституційний Суд України висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Таким чином, застосування принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі дає підстави для висновку, що скасування з 05 березня 2019 року в судовому порядку пункту 2 постанови № 103 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин - 01.01.2018 відповідні норми постанови № 103 були діючими, а тому підлягали застосуванню відповідачем.

Проте колегія суддів у справі, що розглядається, не може погодитися із правовим висновком про те, що при застосуванні постанови № 103 слід керуватися принципом незворотності дії закону у часі з огляду на таке.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 160/3586/19 (постанова від 11 березня 2020 року) перевіряла правомірність зменшення розміру пенсії позивача з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року - до 75 відсотків суми підвищення пенсії, при цьому, позовні вимоги позивача заявлені про здійснення перерахунку пенсії саме з 05 березня 2019 року, отже висновку щодо права на здійснення 100 відсотків суми підвищення пенсії до 05.03.2019 Велика Палата не давала, проте зазначила у своєму рішенні, що системний аналіз ~law41~ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати "порядок перерахунку пенсії" не є тотожним праву встановлювати "строки перерахунку пенсій", "строки виплати пенсії".

Отже, фактично практикою касаційного суду підтверджено, що пункти 1,2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 є протиправними та такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.

Разом із тим, у постанові Верховного Суду 17.03.2021 у справі № 560/3762/18 застосовано принцип незворотності дії закону у часі, хоча мав бути застосований такий принцип верховенства права (правовладдя) як те, що закон відносно підзаконного нормативно-правового акта має вищу юридичну силу.

Відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Така ж правова позиція була неодноразово викладена і у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а, Суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а Закон України.

Отже, з урахуванням вимог статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, а також і того, що Верховним Судом постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановлено, що пункти 1,2 постанови Кабінету Міністрів № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 є протиправними та такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України, мають застосовувати Закон України (безвідносно до того чи скасовані ці норми судом), не зважаючи на те, що ці норми не були скасовані на момент спірних правовідносин.

Колегія суддів вважає, що саме така правова позиція відповідає загальному принципу верховенства права (правовладдя) та вимагає саме такої суддівської дії як застосування норми Закону, а не підзаконного нормативно-правового акта, який суперечить вимогам ~law42~, безвідносно того, чи скасовані ці норми підзаконного нормативно-правового акта судом.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України, мають застосовувати Закон України (безвідносно до того чи скасовані ці норми судом), не зважаючи на те, що ці норми не були скасовані на момент спірних правовідносин.

Відповідно до частини 5 статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і так передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 347 КАС питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинами 1 та 4 статті 347 КАС , або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинами 1 та 4 статті 347 КАС .

Колегія суддів вважає, що в даному випадку для забезпечення формування єдиної правозастосовчої практики є підстави для передачі даної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для визначення правової позиції чи підлягають застосуванню судами у період чинності Постанови № 103 норми цієї постанови, які не відповідають правовому акту вищої юридичної сили, чи все ж таки ~law43~.

З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи № 520/2098/19 на розгляд Великої Палати Верховного суду.

Керуючись статтями 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Клопотання ОСОБА_1 задовольнити, справу № 520/2098/19 за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. В. Тацій

Судді: А. Ю. Бучик

С. Г. Стеценко