Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.01.2020 року у справі №340/1988/19

УХВАЛА

26 лютого 2020 року

Київ

справа №340/1988/19

адміністративне провадження №К/9901/2004/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року в справі № 340/1988/19 за позовом ОСОБА_1 до Державного казначейської служби України про визнання дій неправомірними та стягнення майнової шкоди,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Державного казначейської служби України, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиплати відшкодування матеріальної шкоди (компенсації та інфляційних втрат) за виконавчим листом №2-а-3360/11, виданим 12 березня 2014 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області; виконавчим листом №2-а-4139/2011, виданим 09 вересня 2011 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області; виконавчим листом №2-а-3359/2011, виданим 26 серпня 2011 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області; виконавчим листом №2-а-39/2011, виданим 13 листопада 2012 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області;

- стягнути з Державного бюджету України на його користь матеріальну шкоду у розмірі 21040,62 грн, яка складається із компенсації, передбаченої статтею 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", у розмірі 3719,35 грн та інфляційних втрат за частиною 2 статті 625, частинами 1 , 2 статті 1166, статтею 173 ЦК України, у розмірі 17321,27 грн, шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунку.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року, позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиплати ОСОБА_1 інфляційних втрат за виконавчим листом від 24 березня 2014 року в справі №2-а-4139/11;

- стягнуто з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 суму інфляційних втрат за виконавчим листом від 24 березня 2014 року в справі №2-а-
4139/11 у розмірі 11805,00 грн, шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунку.

13 січня 2020 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року.

21 січня 2020 року ухвалою судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О. Р. касаційну скаргу залишено без руху; надано скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії ухвали для усунення недоліку касаційної скарги шляхом сплати судового збору або надання доказів на підтвердження звільнення від його сплати.

На виконання вимог ухвали Суду скаржником подано заяву про усунення недоліків касаційної скарги, долучивши до неї копію посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1).

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), унесені Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві те перехідні положення" якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві те перехідні положення", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві те перехідні положення".

За наведених підстав питання відповідності касаційної скарги вимогам процесуального закону вирішується за правилами КАС України, що діяли на час подання касаційної скарги.

Частиною 1 статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина 3 статті 12 КАС України).

Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених Статтею 257 КАС України; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Ураховуючи характер спірних правовідносин та предмет позову, а також, приймаючи до уваги відсутність даних про те, що розгляд справи становить значний суспільний інтерес, Суд дійшов висновку про наявність законних підстав уважати цю справу незначної складності.

Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження, у розумінні частин 3 та 4 статті 12 КАС України, у касаційній скарзі не містяться.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, за яких оскаржувані судові рішення підлягають перегляду в касаційному порядку.

Отже, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року в справі № 340/1988/19 за позовом ОСОБА_1 до Державного казначейської служби України про визнання дій неправомірними та стягнення майнової шкоди, не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 12, 13, 248, 257, 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року в справі № 340/1988/19.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: О. В. Кашпур

С. А. Уханенко