Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.07.2019 року у справі №826/13271/18

УХВАЛА

23 вересня 2019 року

м. Київ

справа №826/13271/18

адміністративне провадження №К/9901/26302/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Ханової Р. Ф., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби (ГУ ДФС) у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Улф-Фінанс" до ГУ ДФС у м. Києві, ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ГУ ДФС у м. Києві подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019.

Відповідач заявив клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження зазначеного судового рішення у касаційному порядку.

За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України щодо форми і змісту касаційної скарги та дотриманням процесуального строку на касаційне оскарження.

Касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням частини 1 статті 329 та частини 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України: касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, а підстави, вказані у клопотанні про поновлення строку, є необґрунтованими; до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Заявляючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, відповідач посилається на те, що вперше з касаційною скаргою ГУ ДФС у м. Києві звернулося у встановлений строк та те, що граничний строк встановлений частиною 5 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, не збіг. З огляду на це просить поновити строк на касаційне оскарження.

Причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема строку на касаційне оскарження можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з касаційною скаргою у встановлений законом строк.

Зазначені відповідачем підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не підпадають під вище зазначений критерій, не можуть бути визнані поважними, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов'язані з цією діяльністю, в тому числі, й ті, які негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму "послаблення" у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не надають права суб'єкту владних повноважень у будь-який час після спливу встановленого законом строку на касаційне оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Відповідач до касаційної скарги не додав документ про сплату судового збору, заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтовуючи його посиланням на відсутність можливості сплатити судовий збір через недостатнє фінансування. При цьому посилається на положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, статтю 133 Кодексу адміністративного судочинства України та висновок Конституційного Суду України у рішенні у справі за конституційним зверненням Асоціації "Дім авторів музики в Україні" стосовно того, що майнове становище не повинно бути перепоною доступу до суду у випадках, коли судові витрати становлять явну перешкоду доступу до правосуддя.

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду, судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму на 01.01.2019 становить 1921,00 грн.

Отже, судовий збір за подання касаційної скарги складає 1921,00 грн.

Частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України з метою, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і гарантування принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку шляхом зменшення розміру належних до сплати судових витрат, звільнення від їх сплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, відповідно до положень частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті (частина 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір").

Норми цієї статті є спеціальними, які встановлюють виключні підстави для відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Перелік таких підстав є вичерпним.

З огляду на викладене, клопотання ГУ ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених Частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції заяву, в якій вказати (за наявності) підстави для поновлення строку, докази на підтвердження обставин, з яких строк на касаційне оскарження пропущений, а також документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

Р. Ф. Ханова

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду