Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.05.2019 року у справі №160/8551/18

УХВАЛА

23 травня 2019 року

Київ

справа №160/8551/18

адміністративне провадження №К/9901/13687/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.04.0219 у справі №160/8551/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИЛ:

13.05.2019 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.04.0219.

У 2018 році Фізична особа - підприємць ОСОБА_1 звернувся в Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення № 000219/04-36-40-04/2503206037 від 10.08.2018 про застосування фінансових санкцій.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.04.0219, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу від 25.07.2018 № 4205-п Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області з метою додержання суб'єктами господарювання вимог встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами проведено фактичну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

10.08.2018 на підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №000219/04-36-40-04/2503206037, згідно з яким до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 16800,00 грн., з яких 6800,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями на розлив для споживання на місці за відсутністю статусу суб'єкта господарювання громадського харчування, 10000,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої.

Вирішуючи спір по суті, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області рішення №000219/04-36-40-04/2503206037 є протиправним та підлягає скасуванню.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області не погодившись з судовим рішенням, звернувся до Верховного суду з касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.04.0219 у справі №160/8551/18, в якій просить Суд скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення першої інстанції.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідн з пунком 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що предметом позову у справі №160/8551/18 є вимога про скасування рішення від
10.08.2018 № 000219/04-36-40-04/2503206037 у розмірі 16 800,00грн.

Отже, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 11.04.0219 у справі №160/8551/18- не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.04.0219 у справі №160/8551/18.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова