Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.01.2021 року у справі №420/3686/20

УХВАЛА

26 січня 2021 року

м. Київ

справа № 420/3686/20

адміністративне провадження № К/9901/1074/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О. В.,

суддів - Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського про визнання протиправними дій та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, в якому просив:

визнати протиправними дії Національного університету оборони України імені Івана Черняховського щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 02 квітня 2017 року включно;

стягнути з Національного університету оборони України імені Івана Черняховського на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 02 квітня 2017 року включно з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця в сумі 43 678,96 грн з урахуванням відрахувань.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Національного університету оборони України імені Івана Черняховського щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 02 квітня 2017 року включно.

Зобов'язано Національний університет оборони України імені Івана Черняховського здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 02 квітня 2017 року включно. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

05 січня 2021 року позивач засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення повністю та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Відомостей про те, що позивач є посадовою особою відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" (на час відкриття провадження у справі судом першої інстанції) суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини 1 статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

У касаційній скарзі скаржник послався на те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики та становить значний суспільний інтерес, оскільки питання визначення базового місяця під час обчислення розміру індексації, суди, на його думку, вирішують по різному.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, оскільки крім загальних посилань на винятковість справи, мотиви, наведені у касаційній скарзі, зводяться до наведення окремих цитат з постанов Верховного Суду, переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо передчасності вимог щодо самостійного визначення позивачем базового місяця для перерахунку індексації.

Доводи касаційної скарги щодо неврахування висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 22 липня 2020 року у справі № 400/3017/19 та постанові від 10 вересня 2020 року у справі №200/9297/19-а щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки, пункт 2 частини 5 статті 328 КАС України передбачає можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо скаржником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а " - "г" цієї норми, проте позивачем таких винятків не зазначено.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського про визнання протиправними дій та стягнення коштів.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко