УХВАЛА

22 грудня 2018 року

Київ

справа №Зп/9901/2/18

адміністративне провадження №Зп/9901/2/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Смоковича М.І.,

суддів: Бившевої Л. І., Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г.,

розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору,

встановив:

21 грудня 2018 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення його майбутнього позову до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - прокуратура Дніпропетровської області (далі - Прокуратура), про оскарження рішення КДКП від 12 грудня 2018 року про притягнення прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури (далі - Рішення), шляхом заборони Прокуратурі вчиняти будь-які дії, пов'язані з виконанням вказаного Рішення КДКП - до розгляду позову по суті.

Заява ОСОБА_1 надійшла до Верховного Суду як суду першої інстанції до подання позовної заяви, позаяк, як пояснив її автор, станом на 19 грудня 2018 року копії Рішення КДКП він не отримав, тож наразі не має можливості його оскаржити. ОСОБА_1 зазначив, що відповідний позов подасть до суду після того, як отримає копію спірного Рішення КДКП.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що Рішення прийнято з очевидними ознаками протиправності, а виконання цього Рішення призведе до порушення його прав, свобод та інтересів.

Зокрема ОСОБА_1 зазначив, що викладені у висновку члена КДКП Шемчука В. В. (який був предметом розгляду на засіданні КДКП) обставини щодо його (заявника) поведінки у зв'язку з оформленням щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення (передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) не доводять наявності у його діях як прокурора складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5, 6 частини 1 статті 43 Закону України "Про прокуратуру". У зв'язку з цим заявник, з-поміж іншого, зауважив, що член КДКП Шемчук В. В. безпідставно залишив поза увагою постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 03 вересня 2018 року у справі № 214/5652/18, якою відносно нього (ОСОБА_1) закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 вважає, що порушення допустили працівники патрульної поліції, які його зупинили, коли він був за кермом свого автомобіля, позаяк під час виконання службових обов'язків, на думку заявника, вони істотно порушили вимоги законодавства, відповідно надані ними докази його (заявника) вини не можуть вважатися належними і допустимими.

Колегія суддів розглянула заяву ОСОБА_1, з'ясувала заявлені підстави для вжиття заходу забезпечення позову, проаналізувала норми процесуального права, які регулюють порядок застосування цих заходів і дійшла висновку про таке.

За змістом частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У статті 151 КАС визначено виключний перелік видів забезпечення позову. Позов може бути забезпечено, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії (пункт 2 частини 1 статті 151 КАС) та забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору (пункт 4 частини 1 статті 151 КАС).

Відповідно до частини 3 статті 151 КАС не допускається забезпечення позову шляхом: 1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та встановлення для них заборони або обов'язку вчиняти певні дії; &? н; ..&? с; 5) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Як висновується зі змісту заяви ОСОБА_1, заявлене в ньому прохання спрямоване на те, щоб суд заборонив Прокуратурі вчиняти дії щодо припинення трудових відносин з ОСОБА_1 По суті, заявник просить заборонити вчиняти певні дії особі, яка не є стороною спору і не вчиняла дій, що можуть бути предметом судового контролю із виявлення в них ознак протиправності.

У розумінні наведених положень статті 151 КАС за описаної правової ситуації судова заборона на вжиття заявлених заходів не може бути застосована. Так, предметом майбутнього позову ОСОБА_1 (з огляду на зміст заяви про його забезпечення) буде Рішення КДКП, яким на нього накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури. Таке рішення КДКП, у розумінні частини 3 статті 51 Закону України "Прокуратуру", є підставою для припинення повноважень прокурора, про що керівник чи заступник керівника органу прокуратури, в якому обіймав посаду прокурор, повноваження якого було припинено, повідомляє КДКП (відповідно до частин другої, третьої статті 61 Закону України "Про прокуратуру").

Зупинення рішення КДКП, відповідно до частини 3 статті 151 КАС, не допускається. Водночас обраний заявником спосіб забезпечення позову фактично спрямований на те, щоб Прокуратура (в особі її керівника) не виконувала Рішення допоки суд не розгляне заявленого (у майбутньому) позову про його оскарження, що прямо заборонено наведеними положеннями процесуального закону. Між тим, дії Прокуратури, які можуть бути вчинені на підставі Рішення в майбутньому, на що, серед іншого, звертає увагу заявник, не становлять предмету майбутнього спору і не перебувають з ним у прямому чи очевидному взаємозалежному зв'язку.

У цьому зв'язку варто також зауважити, що з огляду на положення частини 2 статті 61 Закону України "Про прокуратуру", дії, які керівник чи заступник керівника органу прокуратури, в якому обіймає посаду прокурор, повинні вчинити на виконання рішення КДКП про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора, пов'язуються із закінченням строку на оскарження цього рішення або з набранням чинності рішення органу, який розглядав скаргу на таке рішення КДКП і яким скаргу відхилено.

Наведені обставини в сукупності, на думку колегії суддів, унеможливлюють застосування такого виду забезпечення позову, як заборону іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

З огляду на викладене, керуючись статтями 150, 151, 154, 256, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ухвалив:

Відмовити у забезпеченні позову за заявою ОСОБА_1.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала Верховного Суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Л. І. Бившева

О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх

Т. Г. Стрелець