Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.10.2018 року у справі №826/3320/18

УХВАЛА

24 жовтня 2018 року

Київ

справа №826/3320/18

адміністративне провадження №К/9901/64311/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Білоуса О.В., Данилевич Н.А.,

перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018 у справі №826/3320/18 за позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

встановив:

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018 клопотання Державної фіскальної служби України про усунення недоліків апеляційної скарги та про поновлення строку апеляційного оскарження залишено без розгляду. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2018 року у справі №826/3320/18.

Вважаючи таке рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, відповідач оскаржив його в касаційному порядку.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до вимог частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції, відповідачем отримано 25 квітня 2018 року. Отже, останнім днем строку апеляційного оскарження даного судового рішення є 25 травня 2018 року. Однак, з апеляційною скаргою заявник звернувся до суду лише 09 липня 2018 року, що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції суду першої інстанції.

До матеріалів апеляційної скарги додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій апелянт просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне скарження, та, зазначає, що строк на апеляційне оскарження ним пропущено у зв'язку з технічними перешкодами у виготовлені довіреності, якою надано право повіреному самостійно засвідчувати довіреність.

Визнаючи зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними апеляційний суд виходив з того, що неможливість з поважних причин виконати свої обов'язків одним із представників апелянта не свідчить про відсутність у відповідача інших працівників, які б могли виконати його обов'язки. Крім того, відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору зазначив, що скаржником не надано суду доказів, що його майновий стан унеможливлює сплату судового збору.

Враховуючи викладене, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від
19.07.2018 відмовлено у задоволенні клопотань апелянта про поновлення строку апеляційного оскарження та про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Частиною 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених Частиною 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

На виконання вимог ухвали, 09.08.18 апелянтом подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.

Перевіряючи зазначене клопотання, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про необхідність залишення його без розгляду, з огляду на те, що клопотання відповідача про усунення недоліків апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, подані з пропуском строку виконання ухвали суду від 19 липня 2018 року, а також з огляду на те, що зазначені клопотання підписані особою, яка не підтвердила свої повноваження на підписання і подання таких клопотань від імені та в інтересах апелянта.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернуто на адресу Київського апеляційного адміністративного суду 10 вересня 2018 року, копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, уповноваженою особою апелянта отримано 27 липня 2018 року.

Враховуючи вимоги статті 120 КАС України, останнім днем на усунення недоліків апеляційної скарги є 06 серпня 2018 року. Проте, лише 09 серпня 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги. Крім того, зазначене клопотання, підписане представником відповідача за відсутності належним чином засвідченого документу, підтверджуючого її повноваження на підписання і подання таких клопотань від імені та в інтересах апелянта. При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи № 826/3320/18 такий документ відсутній.

Відповідно, до частини 3 статті 166 КАС України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому частини 3 статті 166 КАС України. У випадках, коли частини 3 статті 166 КАС України такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Згідно з частини 2 статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

В зв'язку із вищевикладеним та ненаданням до поданих відповідачем клопотань належним чином засвідченого документу особи, яка їх підписала, на представництво інтересів відповідача, суд апеляційної істанції прийшов до висновку, що дані обставина свідчать про неможливість надання юридичної оцінки документам наданим до суду 09 серпня 2018 року.

Отже, суд апеляційної інстанції враховуючи вимоги частини 2 статті 167 КАС України прийшов до обґрунтованого висновку, про необхідність залишення зазначених клопотань без розгляду.

Враховуючи, що у строк, встановлений ухвалою апеляційного суду від 19 липня 2018 року та станом на 13 вересня 2018 року апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги та не надано до суду вмотивованої заяви про поновлення строку оскарження судового рішення, обґрунтованої іншими доводами та документу, підтверджуючого сплату судового збору, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення статті 299 КАС України, правильне його застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Державної фіскальної служби України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від
13.09.2018 у справі №826/3320/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Л. Желтобрюх

Судді О. В. Білоус

Н. А. Данилевич