Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.02.2021 року у справі №400/403/21

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у зразковій справі

24 лютого 2021 року

м. Київ

справа №400/403/21

провадження №Пз/9901/4/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів Бучик А. Ю., Кравчука В. М., Стародуба О. П., Чиркіна С. М.,

розглянувши подання судді Миколаївського окружного адміністративного суду Біоносенко В. В. про розгляд Верховним Судом як зразкової справи №400/403/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив:

визнати протиправними дії МВС України щодо відмови в підготовці та наданні позивачу до ГУ ПФУ в Миколаївській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення відповідно до чинного законодавства України;

зобов'язати МВС України скласти та подати до ГУ ПФУ в Миколаївській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19.11.2019, у відповідності до статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 грудня 2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії.

До Верховного Суду надійшли матеріали адміністративної справи №400/403/21 разом з поданням судді Миколаївського окружного адміністративного суду Біоносенко В. В про розгляд цієї справи Верховним Судом як зразкової.

Доцільність розгляду цієї справи Верховним Судом як зразкової обґрунтовано тим, що у Миколаївському окружному адміністративному суді перебуває ще 36 аналогічних справ з тотожними обставинами та позовними вимогами ( №400/4598/20,400/4374/20,400/5336/20,400/4370/20,400/4605/20,400/3663/20,400/5223/20,400/5416/20,400/5025/20,400/5027/20,400/5590/20,400/344/21,400/5742/20,400/93/21,400/170/21,400/4535/20,400/5140/20,400/5314/20,400/3297/20,400/4203/20,400/4689/20,400/4852/20,400/4909/20,400/6127/20,400/6131/20,400/399/21,400/461/21,400/4373/20,400/3728/20,400/5927/20,400/5418/20,400/5623/20,400/5126/20,400/5133/20,400/5227/20,400/6085/20).

Крім того, суд першої інстанції зазначає, що дослідженням інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено значну кількість справ з таким предметом позову в інших окружних та апеляційних судах.

На думку суду першої інстанції, під час розгляду цих справ суду необхідно вирішити питання, чи визнання протиправним та скасування судом п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" є підставою для здійснення відповідного перерахунку пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та чи зобов'язано у такому випадку МВС України видати відповідну нову довідку про розмір грошового забезпечення.

У поданні зауважено, що Верховним Судом вже розглядалась зразкова справа зі схожими фактичними обставинами (рішення Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №160/8324/19).

Але, на відмінність цієї справи, у зразковій справі №160/8324/19 йшла мова про перерахунок пенсії військовослужбовцям, а не особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), а також у зв'язку з визнанням протиправним та скасування п. п. 1,2 Постанови №103, а не п. 3 цієї ж постанови.

Отримання актуальної чіткої та зрозумілої позиції Верховного Суду зі спірного питання, на думку суду першої інстанції, упередило б виникнення цих спорів, визначило суб'єктам владних повноважень межі правомірної поведінки у цьому предметі, стало б запобіжником протиправних дій.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі №200/4403/20 як зразкової, Верховний Суд керується таким.

Згідно з пунктом 21 частини 1 статті 4 КАС типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Відповідно до частини 1 статті 290 КАС, якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.

Частина 2 статті 290 КАС передбачає, що у поданні про розгляд справи Верховним Судом як зразкової зазначаються підстави, з яких суд, що надає подання, вважає, що справа має бути розглянута Верховним Судом як зразкова, в тому числі посилання на типові справи. До подання додаються матеріали справи.

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 4 КАС зразкова адміністративна справа - це типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.

Аналізуючи наведені положення процесуального закону у вимірі доцільності ухвалення рішення у зразковій справі Верховний Суд неодноразово висловлював позицію (справи №360/1809/20, №620/4149/20, №300/3440/20), що інститут зразкової справи запроваджений з метою вирішення Верховним Судом питань застосування норм матеріального права у значній кількості адміністративних справ, які характеризуються аналогічними позовними вимогами та підставами виникнення спору, однаковими нормами, які регулюють спірні правовідносини, а також відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень.

У цьому зв'язку Верховний Суд констатував, що лише наявність усіх вищезазначених ознак типових справ та їх значна кількість є підставою для висновку про доцільність ухвалення рішення у зразковій справі задля забезпечення передбачуваності та єдності правозастосовної практики у певній категорії спірних правовідносин та швидкого розгляду великої кількості однотипних справ.

Кількісний показник типових справ безумовно має значення при вирішенні питання про доцільність ухвалення зразкового рішення. Це висновується безпосередньо зі змісту частини 1 статті 290 КАС.

Проте, варто зауважити також, що доцільність ухвалення зразкового рішення у певній категорії типових спорів повинна виводитися передусім через призму завдання Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою забезпечувати сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина 1 статті 36 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів").

Тобто "доцільність" є дещо ширшою категорією, аніж "кількість" однотипних спорів, які потребують однакового підходу до їх вирішення, тож не може визначатися виключно кількісним показником справ, які у розумінні пункту 21 частини 1 статті 4 КАС мають ознаки типових, відтак механізм ухвалення зразкового рішення не потрібно застосовувати/розглядати лише як спосіб зменшити навантаження на суди першої інстанції.

Якщо виходити з того, що інститут зразкової справи є одним із способів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики, то в такому сенсі основним орієнтиром для застосування цього механізму, на думку колегії суддів, має бути необхідність усунення (вирішення) проблеми неоднакового чи суперечливого застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права у справах, спори у яких виникли за аналогічних обставин справи та однакового правового регулювання спірних відносин. Тобто має існувати чітко окреслена проблема чи складність у правозастосуванні (зумовлена, приміром, невизначеністю чи суперечливістю законодавчого регулювання певних відносин) на прикладі типових справ, кількість яких у поєднанні з необхідністю узгодження підходів до їх вирішення і визначатиме доцільність ухвалення зразкового рішення в певній категорії спорів.

Неоднаковість підходів до вирішення однотипних спорів може проявитися, коли складеться певна (суперечлива чи неоднакова) судова практика їх розгляду судами першої та апеляційної інстанцій, яка власне і засвідчить цю відмінність у правозастосуванні.

У такому контексті зразкове рішення слугуватиме для судів першої та апеляційної інстанцій своєрідним взірцем, орієнтиром того, як потрібно застосовувати закон і вирішувати подібні справи.

Таким чином, значна кількість справ, які є у провадженні адміністративних судів безвідносно до складності їх вирішення (у вимірі правового регулювання спірних відносин) та/чи неоднакової практики їх розгляду не є достатньою підставою для відкриття провадження у зразковій справі.

Доцільність ухвалення зразкового рішення в цій справі головним чином мотивовано чималою кількістю типових справ, які були та є у провадженні як Миколаївського окружного адміністративного суду, так і деяких інших адміністративних судів. Між тим, на прикладі Миколаївського окружного адміністративного суду зауважено, що наразі спори в цій категорії справ вирішувалися в більшості випадків на користь заявників (тобто позовні вимоги задовольнялися повністю або частково). Також суд зазначає, що в деяких випадках суди відмовляють у задоволенні подібних позовів, проте прикладів не наводить.

При цьому, в поданні не зазначено про існування складної, виняткової правової проблеми у вирішенні однотипних справ, зумовленої, зокрема, нечіткістю чи суперечливістю законодавства, про неузгоджену судову практику їх вирішення чи відсутністю єдиного (однакового) підходу до трактування і застосування судами одних і тих самих норма права. Навпаки, судячи із наведеної у поданні інформації та з аналізу наявних у ЄДРСР судових рішень вбачається, що абсолютна більшість подібних позовів задовольняються. На основі викладеного можна зробити висновок, що на теперішній час уже сформувалася певна судова практика вирішення спорів щодо правовідносин подібних тим, що виникли у справі №400/403/21. Наразі відсутні підстави стверджувати про необхідність забезпечити єдність практики у цій категорії справ шляхом ухвалення зразкового рішення.

Аналогічний підхід до тлумачення норм КАС України, які регулюють порядок розгляду Верховним Судом зразкових справ, висловлено в ухвалі Верховного Суду від 25.01.2021 у справ №420/13452/20.

За правилами частини 6 статті 290 КАС України Верховний Суд відмовляє у відкритті провадження у зразковій справі, якщо подання не відповідає вимогам частини першої та (або) другої цієї статті, зокрема через значні розбіжності у їх фактичних обставинах, які унеможливлюють прийняття для них зразкового рішення.

З урахуванням наведеного у відкритті провадження у зразковій справі слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 290 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за поданням судді Миколаївського окружного адміністративного суду Біоносенко В. В. про розгляд Верховним Судом справи №400/403/21 як зразкової.

Матеріали адміністративної справи №400/403/21 разом з поданням та доданими документами повернути до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя А. Ю. Бучик

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб

Суддя С. М. Чиркін