Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 25.02.2021 року у справі №160/309/20 Ухвала КАС ВП від 25.02.2021 року у справі №160/30...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.02.2021 року у справі №160/309/20



УХВАЛА

про повернення касаційної скарги

25 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 160/309/20

адміністративне провадження № К/9901/5993/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Кравчука В. М.

перевірив касаційну скаргу Міністерство оборони України

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року (суддя Сліпець Н. Є.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2021 року (колегія у складі суддів Чумака С. Ю., Чабаненко С. В., Юрко І. В. )

у справі № 160/309/20

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини А1302, Міністерства оборони України

третя особа - Новомосковський об'єднаний міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки,

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

УСТАНОВИЛ:

10.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини А1302, Міністерства оборони України, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність командира Військової частини А1302 та зобов'язати направити до Новомосковського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки у повному обсязі документи, необхідні для надання статусу учасника бойових дій відповідно до переліку, визначеного Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413, а саме, наказ керівника сектору "Б" щодо вилучення (виходу з АТО) лейтенанта ОСОБА_1 зі складу сил та засобів керівника сектору "Б";

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Командування Сухопутних військ Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій військовослужбовців Сухопутних військ Збройних Сил України (далі - Комісія), яким відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій, та зобов'язати Комісію прийняти рішення про надання йому статусу учасника бойових дій.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від
18.01.2021, позов задоволено частково;

- визнано протиправним та скасовано рішення Комісії від 19.09.2019, яким документи щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій повернуті на доопрацювання;

- зобов'язано Комісію надати ОСОБА_1 статус учасника бойових дій;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

17.02.2021 Міністерство оборони України подало касаційну скаргу, що 23.02.2021 надійшла до Верховного Суду, у якій із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права просило скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що Міністерство оборони України безпідставно визначено відповідачем у справі, ухвалені у справі судові рішення стосуються Комісії Командування Сухопутних військ, яка до участі в справі не залучалася. Суди зобов'язали Комісію вчинити дії, які вона не відмовлялася вчиняти. Підстав для прийняття Комісію позитивного рішення щодо призначення позивачу статусу учасника бойових дій без надання ним повного переліку документів немає; повернення ОСОБА_1 документів на доопрацювання є правомірним. Відповідно до ч. 1 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Згідно з ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України.

Крім того, для оскарження судових рішень, ухвалених у справах незначної складності, скаржник повинен вказати підставу (ви), передбачену (і) у пп. "а" - "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, та належно обґрунтувати необхідність касаційного перегляду судових рішень, які не підлягають касаційному оскарженню.

Таким підставами може бути: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до ст. 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Згідно з п. 4 ч. 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) п. 4 ч. 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.

Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 4 статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права (п. 4 ч. 4 статті 328 КАС України) щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права, за умови заявлення у касаційній скарзі також підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження судових рішень та належного правового обґрунтування унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд дійшов висновку, що Міністерство оборони України не зазначило у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку з посиланням на конкретний пункт ч. 4 ст. 328 КАС України та обґрунтувань, визначених п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України.

Крім того, з огляду на п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України ця справа належить до справ незначної складності, оскільки предмет позову стосується оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо надання статусу учасника бойових дій.

Між тим, покликання скаржника лише на виняткове для Міністерства значення цієї справи не є достатньою підставою для вирішення питання відкриття касаційного провадження.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Зважаючи на наведене, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід повернути.

Зазначене не позбавляє відповідача права на повторне звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою в межах розумних строків та при дотриманні вимог КАС України.

Керуючись ст. 328, 330, 332 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2021 року у справі № 160/309/20 повернути скаржнику.

2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає особі, яка її подала, реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя доповідач В. М. Кравчук
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати