Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.06.2021 року у справі №9901/244/21

УХВАЛА

24 червня 2021 року

Київ

справа №9901/244/21

адміністративне провадження №П/9901/244/21

Суддя Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І. Л., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України, Ради національної безпеки і оборони України про визнання протиправними та нечинними рішення та указу, -

встановила:

23.06.2021 до скриньки кореспонденції в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду як до суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Президента України, Ради національної безпеки і оборони України, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та нечинним рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" в частині застосування обмежувальних заходів (санкцій) до ОСОБА_1;

- визнати протиправним та нечинним Указ Президента України від 09.04.2021 №151/2021 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від
19.03.2021 в частині застосування обмежувальних заходів (санкцій) до ОСОБА_1.

Вирішуючи питання щодо можливості прийняття вказаної позовної заяви до провадження Верховного Суду, виходжу з такого.

Юрисдикція та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначається Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У Главі 2 КАС України регламентовано правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції, а також наведено критерії розмежування предметної, інстанційної юрисдикції та територіальної підсудності адміністративних судів.

Частиною 4 статті 22 КАС України визначено виключну підсудністість Верховного Суду як суду першої інстанції.

Відповідно до цієї статті Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Зазначений перелік справ, що підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Частиною 1 статті 20 КАС України визначено перелік адміністративних справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, в той час як решта публічно-правових спорів підсудні окружним адміністративним судам (частина 2 статті 20 КАС України).

З поданого до суду адміністративного позову вбачається, що позивачем в одній позовній заяві об'єднано вимоги щодо оскарження рішення Ради національної безпеки і оборони України, а також Указу Президента України.

Відтак, з числа заявлених Верховному Суду як суду першої інстанції вимог (з урахуванням вимог дотримання інстанційної та виключної підсудності, визначених статтями 22 та 266 КАС України) йому підсудна лише позовна вимога, що звернена до Президента України.

Позовна вимога, адресована Раді національної безпеки і оборони України, Верховному Суду як суду першої інстанції не підсудна.

Відповідно до частини 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

В свою чергу, частиною 5 статті 172 КАС України визначено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Згідно з частиною 6 статті 172 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.

З урахуванням приписів вказаної норми КАС України, роз'єднання позовних вимог з їх подальшим розглядом Верховним Судом як адміністративним судом першої інстанції за таких обставин є неможливим, оскільки вимоги позивача, заявлені до Ради національної безпеки і оборони України, не підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 травня 2019 року (справа № 9901/8/19).

Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України).

Як було зазначено вище, застосування статті 172 КАС України щодо роз'єднання позовних вимог, є неможливим.

Отже, враховуючи, що позивач порушив правила об'єднання позовних вимог, вказаний позов в цілому не може бути прийнятий до розгляду Верховним Судом і підлягає поверненню особі, яка його подала.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 169, 172, 241, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України, Ради національної безпеки і оборони України про визнання протиправними та нечинними рішення та указу - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя І. Л. Желтобрюх