Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.03.2020 року у справі №520/7092/19

УХВАЛА

23 березня 2020 року

Київ

справа №520/7092/19

адміністративне провадження №К/9901/7898/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Гончарової І. А, Олендера І. Я.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року

у справі №520/7092/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрон-Експерт"

до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі №520/7092/19, предметом спору у якій є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1195446/37094728 та №1195448/37094728 від 14.06.2019 р. про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" у реєстрації податкових накладних №4 та №5 від 16.04.2019 р. у Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов'язання Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" (вул. Лозівська, б.5, м. Харків, 61017, код ЄДРПОУ 37094728) № 4 та №5 від 16.04.2019 р., скасування рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 270 від "20" грудня 2018 року, викладене у протоколі засідання комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про включення підприємства ТОВ "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" (п. н. 37094728) до переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" за критерієм ризиковості платників відповідно до п.1.6 "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником", зобов'язання Головного управління ДФС у Харківській області (вул.

Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" (вул. Лозівська, б.5, м. Харків, 61017, код ЄДРПОУ 37094728) з переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система "ІТС "Податковий блок" як платника з ознаками ризиковості.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року, позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з необґрунтованості, невмотивованості рішення про зупинення реєстрації податкових накладних, не можливості вважати рішення про відмову у їх реєстрації правомірним, з огляду на те, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.

У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі №520/7092/19 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пункту 6 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Суд звертає увагу на те, що в постановах Верховного Суду неодноразово викладалися висновки у справах з подібними правовідносинами, зокрема у справі 200/14026/18-а у якій зазначено наступне.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), пунктом 12 якого передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема на наявність підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок №117).

Підпунктами 3,4 пункту 13 Порядку №117 зазначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

- критерій (ї) ризиковості платника податку та/або критерій (ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

- пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 порядку №117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 21 Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

При цьому, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку), передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкреслені.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, зі змісту квитанцій вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність накладних позивача критеріям ризиковості платника податку, визначених підпунктом 2.1 пункту 2 листа ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку" (далі - Лист), а саме обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Первинним об'єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Суди повинні з'ясувати, чи містять прийнятті Комісією рішення конкретну інформацію щодо причин та підстав для їх прийняття, із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, як того вимагає форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку), діючої на час вчинення певних дій та ухвалення рішень судами попередніх інстанцій.

Вказане пов'язується з обґрунтованістю та вмотивованістю рішення, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття та з можливістю надання платником податків документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної.

Аналізуючи рішення суду апеляційної інстанції, Суд дійшов до висновку, що суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у справі №520/7092/19 відповідно до висновку Верховного Суду викладеного у постанові щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. Саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Зазначена позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03 березня 2020 року у справі №240/3665/19.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі №520/7092/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрон-Експерт" до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р. Ф. Ханова

Судді І. А. Гончарова

І. Я. Олендер