Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.03.2020 року у справі №240/9991/19

УХВАЛА

24 березня 2020 року

Київ

справа №240/9991/19

адміністративне провадження №К/9901/7470/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л. В.,

суддів: Стрелець Т. Г., Рибачука А. І.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року по справі № 240/9991/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -

УСТАНОВИЛ:

У серпні 2019 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо відмови у виготовленні нової довідки для перерахунку пенсії з включенням у довідку щодо ОСОБА_1 розміру грошового забезпечення з врахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", що включає: доплату за роботу в зоні Чорнобильської АЕС у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 831 від 10 вересня 2008 року станом на 01 січня 2019 року в сумі 2 881,50 грн, доплату за роботу в нічний час - 98,20 грн, матеріальну допомогу - 8 418,90 грн;

- зобов'язати Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нову довідку про грошове забезпечення щодо ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення за посадою командира взводу патрульної служби відділу зони Чорнобильської АЕС Головного управління Міністерства внутрішніх справ ОСОБА_1, що становить: посадовий оклад - 2 500,00 грн, оклад за спеціальним званням (майор міліції) - 2 000,00 грн, надбавка за стаж служби (50%) - 2 250,00 грн, премія 4,94% - 333,45 грн, доплата за роботу в зоні Чорнобильської АЕС нарахованої і виплаченої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року № 831 "Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження" в сумі 2 881,50 грн, матеріальна допомога - 8 418,90
грн, доплата за роботу в нічний час - 98,20 грн, а всього 18 481,00 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо відмови у виготовленні нової довідки для перерахунку пенсії ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення з врахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", що включає: доплату за роботу в зоні Чорнобильської АЕС у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 831 від 10 вересня 2008 року, доплату за роботу в нічний час.

Зобов'язано Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області виготовити і надати ОСОБА_1 нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, за нормами, чинними за січень 2016 року, за посадою командира 4-го взводу батальйону патрульної служби відділу зони Чорнобильської АЕС Головного управління Міністерства внутрішніх справ, в якій включити до складу грошового забезпечення доплату за роботу в нічний час у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", доплату за роботу в зоні Чорнобильської АЕС нарахованої і виплаченої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року № 831 "Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження".

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року, апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області - задоволено.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року - скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - відмовлено.

Вважаючи постанову такою, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 16 березня 2020 року.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Предметом розгляду в цій справі є оскарження дій Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо відмови у виготовленні нової довідки для перерахунку пенсії ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення з врахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".

Таким чином, спір у даній справі виник з приводу оскарження фізичною особою рішення та дій суб'єкта владних повноважень щодо перерахунку пенсійних виплат.

Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження у справі, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про наступне.

Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Як вбачається з тексту судового рішення суду першої інстанції, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Таким чином, справа в силу пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності.

Судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, виключний перелік яких передбачений підпунктами "а " - "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої інстанції та апеляційної інстанції обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а " - "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі № 240/9991/19, як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскільки оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні і обґрунтування щодо їх наявності не наведено, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v.

Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року по справі № 240/9991/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Тацій Л. В.

Суддя Стрелець Т. Г.

Суддя Рибачук А. І.