Історія справи
Ухвала КАС ВП від 24.01.2019 року у справі №808/1081/18

УХВАЛА14 січня 2019 рокуКиївсправа №808/1081/18касаційне провадження №К/9901/355/19Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача Шипуліної Т.М.,суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 у справі №808/1081/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" до Головного управління ДФС у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління державної казначейської служби України в м. Запоріжжі Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління державної казначейської служби України в м. Запоріжжі Запорізькій області, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від14.03.2018 №0030555002 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано штраф у сумі 72526,97грн. за період 21.02.2018 по 02.03.2018 та нарахована пеня в сумі 2428,76грн.Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2018 адміністративний позов задоволено.Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2018 залишено без змін.Головне управління ДФС у Запорізькій області 27.12.2018 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема статті
6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", та процесуального права.При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.Згідно з частиною
1 статті
13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.Відповідно до частини
1 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини
1 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України.Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини
3 статті
3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.Відповідно до пункту
2 частини
5 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту
2 частини
5 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.Відповідно до пункту
6 частини
6 статті
12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту
6 частини
6 статті
12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №808/1081/18 є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 14.03.2018 №0030555002 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано штраф у сумі 72526,97грн. за період 21.02.2018 по 02.03.2018 та нарахована пеня в сумі 2428,76грн.Ухвалюючи рішення про задоволення адміністративного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем сплачено зобов'язання зі сплати єдиного внеску вчасно, хоча й на помилковий рахунок, відтак здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету не можна кваліфікувати як бездіяльність платника податків при сплаті такої суми грошового зобов'язання, та як наслідок застосовувати до такого платника відповідальність у вигляді нарахування штрафних санкцій та пені.Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту
2 частини
5 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
У касаційній скарзі таких застережень не міститься.Отже, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2018 у справі щодо визнання протиправним та скасування рішення від 14.03.2018 №0030555002 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано штраф у сумі 72526,97грн. за період 21.02.2018 по 02.03.2018 та нарахована пеня в сумі 2428,76грн., не підлягає касаційному оскарженню.Згідно з пунктом
1 частини
1 статті
333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.Керуючись статтями
328,
333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Запорізькій області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 у справі №808/1081/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" до Головного управління ДФС у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління державної казначейської служби України в м. Запоріжжі Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення.2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.П.Юрченко