Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.12.2019 року у справі №340/1138/19

УХВАЛА

19 грудня 2019 року

Київ

справа №340/1138/19

адміністративне провадження №К/9901/34759/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Блажівської Н. Є.,

суддів: Бившевої Л. І., Васильєвої І. А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Дослідне господарство "Червоний Землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" звернулось до суду з позовною заявою, в якій просило скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Кіровоградській області №Ю-3166-11 від 28 лютого 2019 року; визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України про результат розгляду скарги від
17.04.2019 року.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2019 року, позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головного управління ДФС у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишено без руху з підстав відсутності документа про сплату судового збору та надано строку для усунення недоліків апеляційної скарги десять днів з дня отримання копії вказаної скарги.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та повернуто апеляційну скаргу особі, яка її подала.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд виходив із того, що апелянтом не надано доказів сплати судового збору, тому відповідно до вимог частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються положення частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.

13 грудня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

При цьому скаржник зазначає, що судом проігноровано право апелянта реалізувати своє невід'ємне процесуальне право на апеляційне оскарження, в основі якого лежить один із основних принципів адміністративного судочинства.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог пункту 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Пункт 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до Пункт 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються положення частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Згідно з статтею 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, наведеною нормою встановлено вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору, проте не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, або звільнити від сплати такого збору.

Відповідно до положень частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами частин 1 та 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, з поданого заявником клопотання, що викладені в ньому обґрунтування та доводи не відповідають умовам визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI.

До того ж, скаржником не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що його майновий/фінансовий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.

Статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу у цій справі, правильно застосував норми процесуального права.

Таким чином, подана Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, скасування вимоги.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя доповідач Н. Є. Блажівська

Судді Л. І. Бившева

І. А. Васильєва