Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.11.2020 року у справі №580/2937/19

УХВАЛА

18 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 580/2937/19

адміністративне провадження № К/9901/28347/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС (Офіс ВПП) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2020 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства (ПАТ) "Азот" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 16.12.2019 позов ПАТ "Азот" задовольнив: визнав протиправною бездіяльність Офісу ВПП через незарахування платежів з єдиного соціального внеску за платіжними дорученнями ПАТ "Азот"; зобов'язав Офіс ВПП вчинити дії із зарахування платежів з єдиного соціального внеску за платіжними дорученнями ПАТ "Азот".

Відповідач оскаржив це рішення, подавши 10.07.2020 (вдруге) апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції ухвалою від 23.07.2020 залишив без руху з тих підстав, що апеляційна скарга подана з пропуском встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) строку на апеляційне оскарження, а клопотання про поновлення строку є необґрунтованим.

У межах встановленого апеляційним судом строку відповідач подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване посиланням на відсутність коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги (5763,00 грн).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС. Визнаючи неповажними наведені відповідачем у заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції вказав, що відсутність достатнього фінансування витрат відповідача на сплату судового збору не звільняє від обов'язку дотримуватися процесуальних строків, встановлених на апеляційне оскарження, та не може бути визнано поважною причиною для поновлення строку звернення з апеляційною скаргою; відповідач у строк, встановлений ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.07.2020, не усунув недоліки апеляційної скарги, не навів інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

26.10.2020 відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на зазначене судове рішення, у якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 25.09.2020 та направити справу для продовження розгляду до цього суду.

Обґрунтовуючи довід в касаційній скарзі, що строк на звернення з апеляційною скаргою був пропущений з поважних причин, відповідач, зокрема посилається на відсутність можливості сплатити судовий збір через недостатність бюджетного фінансування відповідних видатків та блокування рахунків відповідача органом державної казначейської служби у зв'язку з виконавчим провадженням про стягнення грошових коштів на користь інших осіб (судового збору за результатами розгляду судом адміністративних справ, в яких Офіс ВПП був відповідачем).

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 2 статті 333 КАС у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Пунктом 1 частини 2 цієї статті встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

За правилами частини 3 статті 298 КАС апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 КАС , і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 КАС).

Висновок суду апеляційної інстанції у цій справі щодо підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідає правильному застосуванню норми пункту 4 частини 1 статті 299 КАС, оскільки зазначені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов'язані з цією діяльністю, в тому числі, й ті, які негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму "послаблення" у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не надають права суб'єкту владних повноважень у будь-який час після спливу встановленого законом строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Крім того, відповідно до пункту 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (в редакції постанови КМ України від
21.03.2018 №205), безспірне списання коштів з рахунка боржника не є перешкодою для проведення такого платежу, як сплата судового збору.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини 2 статті 333 КАС є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись частиною 2 статті 333 КАС, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2020.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЄ. А. Усенко М. М. Гімон М. Б. Гусак