Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.10.2020 року у справі №480/1681/19

УХВАЛА

20 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 480/1681/19

адміністративне провадження № К/9901/23983/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І. Л.,

суддів - Білоуса О. В., Блажівської Н. Є.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі №480/1681/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2019 року по справі № 480/1681/19.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою та вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, Офіс великих платників податків ДПС подав касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги її заявник посилається на те, що обмежене фінансування податкових органів та як наслідок неможливість сплати судового збору є поважною причиною пропуску строку на оскарження судового рішення та не повинно бути перешкодою у доступі до правосуддя, однак апеляційний суд цього не врахував і безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Частиною 3 статті 295 КАС України (яка визначає загальний строк на апеляційне оскарження) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених Частиною 3 статті 295 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У свою чергу, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Як вбачається зі змісту ухвалених у цій справі судових рішень, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019 первинну апеляційну скаргу залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 продовжено відповідачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з дня отримання копії ухвали суду.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020 продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору на рахунок Другого апеляційного адміністративного суду

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 клопотання Офісу великих платників податків ДФС України про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС України повернуто скаржнику у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги.

Вдруге з апеляційної скаргою відповідач звернувся 05.06.2020.

Другий апеляційний адміністративний суд встановивши, що апеляційна скарга подана зі значним пропуском передбаченого процесуальним законом строку, не містить достатніх обґрунтованих підстав та доказів, щодо наявності поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, ухвалою від 17 червня 2020 року, визнав неповажними вказані апелянтом підстав, залишив скаргу без руху і запропонував скаржнику усунути вказані недоліки шляхом направлення до заяви із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення з додаванням відповідних доказів в обґрунтування такої заяви.

На виконання вимог суду апелянтом було подано клопотання, в обґрунтування якого зазначив, що вперше звернувся із апеляційною скаргою в межах строків встановлених КАС України, проте ухвалою суду від 04.02.2020 апеляційну скаргу було повернуто через несплату судового збору. Без зволікань ним повторно подано апеляційну скаргу. Крім того, вказував, що в період з січня по травень 2020 року відповідач не мав можливості сплатити судовий збір з огляду на відсутність коштів на рахунках Офісу великих платників податків ДПС для його сплати. Разом з тим, відповідачем вживались заходи для отримання коштів для сплати судового збору. Також, зазначав, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги відбулась лише 13.05.2020 з огляду на запровадження в Україні карантину.

Ухвалою від 24 липня 2020 року Другий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку, визнав неповажними вказані заявником підстави.

В подальшому, Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 серпня 2020 року, яка є предметом касаційного оскарження, відмовив відповідачу у відкритті апеляційного провадження. При цьому, суд виходив з того, що, у встановлений строк, зазначені в ній недоліки апелянт не усунув, обґрунтованих пояснень щодо причин пропуску звернення до суду з апеляційною скаргою та доказів поважності причин пропуску строку не надав.

Так, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.

Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, податковий орган, як при поданні апеляційної скарги, так і в межах встановленого у подальшому судом апеляційної інстанції строку, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження та не надав доказів, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.

Посилання заявника на окремі фрагменти рішень Європейського суду у даному спорі Суд вважає необґрунтованими, так як правові позиції цих рішень покликані захищати інтереси особи та забезпечити їй належний захист від протиправних дій чи бездіяльності з боку держави та державних органів, уповноважених на виконання її функцій. Суд переконаний, що державний орган та держава в цілому не вправі використовувати юридичні механізми захисту прав, визначені Конвенцією та правовими позиціями Європейського суду з прав людини для задоволення власних інтересів, оскільки це прямо суперечить меті та завданню самої Конвенції та може призвести до зловживання домінуючим становищем, як суб'єкта владних повноважень, у адміністративних правовідносинах.

Стосовно доводів скаржника, про те, що сплата судових витрат є перешкодою в доступі до правосуддя, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Варто зауважити, що питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.

Як на поважну підставу пропуску процесуального строку, заявник скарги також посилається, зокрема, на те, що вдруге право на апеляційне оскарження реалізовувалось ним під час дії карантину встановленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Однак, вказана підстава не може бути визнана Судом як поважна. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30 березня 2020 року", яким, серед іншого, внесені зміни до КАС України, набрав чинності 2 квітня 2020 року. Тоді як строк на апеляційне оскарження рішення сплинув до набрання Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30 березня 2020 року" чинності.

Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку обґрунтовано визнані судом неповажними.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Офісу великих платників податків Державної податкової служби на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі №480/1681/19.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. Л. Желтобрюх

Судді О. В. Білоус

Н. Є. Блажівська