Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.02.2020 року у справі №9901/38/20

УХВАЛА

20 березня 2020 року

м. Київ

справа №9901/38/20

адміністративне провадження №П/9901/38/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Білоуса О. В., Гімона М. М., Желтобрюх І. Л., Блажівської Н. Є.,

розглянув матеріали позовної заяви громадянина ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування протокольного рішення про внесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання про підтримку рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 23.09.2019,

УСТАНОВИЛ:

Громадянин ОСОБА_1 05.02.2020 (згідно з датою у календарному штемпелі поштового відправлення) подав до Верховного Суду як суду першої інстанції позов, в якому просить визнати протиправним та скасувати протокольне рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання про підтримку рішення Комісії від
23.09.2019 про відповідність його, ОСОБА_1, посаді судді Ківерцівського районного суду Волинської області.

Ухвалою Верховного Суду від 14.02.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху на підставі частини 1 статті 123, частини 6 статті 161 та частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС): позов поданий після закінчення строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 5 статті 122 КАС, а заява про поновлення цього строку до позовної заяви не додана.

На виконання вказаної ухвали суду, у встановлений в ній строк, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою, в якій просить поновити строк, встановлений частиною 5 статті 122 КАС для звернення до суду у справах щодо прийняття, проходження або звільнення з публічної служби.

В обґрунтування доводу, що строк для звернення до адміністративного суду він пропустив з поважних причин, ОСОБА_1 посилається на те, що підставою для винесення на розгляд ВККС у пленарному складі питання про підтримку рішення Комісії від 23.09.2019 про його відповідність посаді судді був негативний висновок Громадської ради доброчесності від 22.09.2019 щодо відповідності його критеріям доброчесності та професійної етики. Цей висновок в установлений законом строк був оскаржений ним до Волинського окружного адміністративного суду, рішенням якого від 26.12.2019 його позов було задоволено, а зазначений висновок визнано протиправним та скасовано. Отримавши копію цього рішення
04.02.2012, він наступного дня звернувся з позовом до ВККС, оскарживши протокольне рішення від 23.09.2019 із вище зазначеного питання.

Оцінивши підстави, вказані ОСОБА_1 для поновлення строку звернення до адміністративного суду, Суд приходить до висновку, що вони не можуть бути визнані поважними для цілей поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 1 статті 122 КАС або іншими законами. Частиною п'ятою цієї статті визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до положень частини третьої цієї ж статті строки для звернення до адміністративного суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Право на звернення до суду не є абсолютним, воно може бути обмежене законом, зокрема у такий спосіб, як встановлення законом строку для звернення до адміністративного суду. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження обмежувальних строків для звернення до адміністративного суду обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Правовідносини, прав і обов'язків сторін в яких стосується позов ОСОБА_2, виникли у сфері публічної служби. Для визначення строку звернення до адміністративного суду з позовом щодо змісту цих правовідносин правове значення має час (день), коли особа, яка звертається з позовом, дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права чи правового інтересу, а не про підстави, з якими вона пов'язує можливість судового захисту.

Поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного особою, яка звернулася з адміністративним позовом, має першочергове значення, тобто передує встановленню обставин, від яких залежить результат вирішення спору.

Як свідчить зміст позовної заяви, ОСОБА_2 був обізнаний щодо змісту рішення ВККС від 23.09.2019 з моменту його проголошення.

Оскарження позивачем до суду висновку Громадської ради доброчесності від
22.09.2019 та розгляд судом його позову до Громадської ради доброчесності стосуються підстав позову ОСОБА_2 до ВККС, які він, як позивач, сам обирає з метою захисту порушеного права, а тому в розумінні норм КАС не є поважною підставою для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи, що ОСОБА_2 не вказав про наявність обставин, які б свідчили про об'єктивно непереборну для нього перешкоду звернутися з адміністративним позовом у строк, встановлений частиною 5 статті 122 КАС, з дня проголошення рішення ВККС від 23.09.2019, строк звернення до адміністративного суду не підлягає поновленню, а позовна заява підлягає поверненню.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених пункту 9 частини 4 статті 169 КАС .

Керуючись частинами 3 , 5 статті 122, частинами 1 , 2 статті 123, пунктом 9 частини 4 статті 169, статями 243, 248, 256, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку, зазначені у заяві ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування протокольного рішення про внесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання про підтримку рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 23.09.2019.

Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію цієї ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови Великою Палатою Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду....................................................................

Є. А. Усенко

О. В. Білоус

М. М. Гімон

І. Л. Желтобрюх

Н. Є. Блажівська,

Судді Верховного Суду