Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.01.2020 року у справі №500/562/19

УХВАЛА

22 січня 2020 року

Київ

справа №500/562/19

адміністративне провадження №К/9901/1697/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С. А.,

суддів - Кашпур О. В., Радишевської О. Р.

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації про скасування наказів, поновлення на державній службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 січня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків. Недоліки скарги усунуто у строк, встановлений судом.

Відповідно до частини 4 статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому частини 4 статті 332 КАС України.

Частиною 2 статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

У касаційній скарзі заявник просить поновити пропущений процесуальний строк, посилаючись на те, що оскаржувану постанову апеляційного суду, повний текст якої складено 05 грудня 2019 року, він отримав лише 16 грудня 2019 року, що підтверджується ксерокопією конверта та роздруківкою з ідентифікатора міжнародного поштового відправлення ПАТ "Укрпошта".

Перевіривши зазначені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження та докази, додані на їх підтвердження, колегія суддів дійшла висновку, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню відповідно до частини 2 статті 329 КАС України.

Аналізуючи доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації (далі - Управління), у якому, уточнивши позовні вимоги, остаточно просив: визнати протиправними та скасувати накази виконувача обов'язків начальника Управління від 10 січня 2019 № 1-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", від 08 жовтня 2018 року № 38-од "Про структуру управління" та від 26 жовтня 2018 року № 34-од "Про введення в дію штатного розпису"; поновити його на державній службі на посаді головного спеціаліста відділу інфраструктури та транспорту Управління та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у позові відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року скасовано рішення суду першої інстанції. Позов залишено без розгляду.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і задовольнити позов.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Судом касаційної інстанції не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено.

Заявник послався на те, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має для нього виняткове значення з тих підстав, що роботу ним втрачено через конфлікти з керівництвом, саме тому йому принципово повернути посаду та продовжувати працювати. Крім того, суд апеляційної інстанції безпідставно застосував строки до спірних правовідносин, оскільки з вимогою поновити на посаді позивач заявив вимоги про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Верховний суд відхиляє такі доводи, оскільки зміст ухвалених у цій справі судових рішень та доводи касаційної скарги, що зводяться до переоцінки обставин у справі, не дають підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у такій категорії адміністративних справ, тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. Водночас вимоги про стягнення заробітної плати є похідними від вимог про скасування наказів та поновлення на службі, які суд апеляційної інстарнції залишив без розгляду у зв'язку з пропуском строку та відсутність поважних підстав для його поновлення.

Інші, наведені у касаційній скарзі, мотиви зводяться до переоцінки доказів у справі, а тому такі аргументи не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначена конституційна норма кореспондуються з положеннями частини 1 статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, враховуючи те, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, а передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 248, 328, частиною 2 статті 329 та статтею 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року.

2. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації про скасування наказів, поновлення на державній службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

3. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С. А. Уханенко

Судді: О. В. Кашпур

О. Р. Радишевська