Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 21.12.2020 року у справі №9901/385/20 Ухвала КАС ВП від 21.12.2020 року у справі №9901/3...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.12.2020 року у справі №9901/385/20



УХВАЛА

21 грудня 2020 року

Київ

справа №9901/385/20

адміністративне провадження №П/9901/385/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Губської О. А., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, Адміністрації Президента України про визнання протиправними дій, бездіяльності,

встановив:

15 грудня 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, як суду першої інстанції, надійшла позовна заява ОСОБА_1, в якій позивач просить зобов'язати уповноважених осіб відповісти належним чином на його звернення від 11 листопада 2020 року, адресоване Адміністрації Президента України, Президенту України.

Частиною 1 статті 20 КАС України визначено перелік адміністративних справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, а відповідно до частини другої цієї статті - всі інші адміністративні справи підсудні окружним адміністративним судам.

Відповідно до статті 25 Конституції України Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Аналогічне положення закріплено у статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а також передбачено, що Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Верховний Суд, з-поміж іншого, здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, - як суд першої або апеляційної інстанцій, в порядку, встановленому процесуальним законом.

Отже, за загальним правилом, Верховний Суд здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції і лише у випадках, визначених процесуальним законом, - як суд першої інстанції.

Такі виключні випадки визначені частиною 4 статті 22 та частиною 3 статті 27 КАС України, відповідно до яких Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається частиною 4 статті 22 та частиною 3 статті 27 КАС України.

Наведений у зазначеній статті перелік справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Особливості провадження справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначені статтею 266 КАС України.

Як вбачається з позову, позивачем об'єднано позовні вимоги як до Президента України, які, з урахуванням вимог дотримання інстанційної та виключної підсудності, визначених статтями 22 та 27 КАС України, підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, так і до Адміністрації Президента України, в той час як останні підсудні окружним адміністративним судам і альтернативна (виключна) підсудність для такої категорії справ не передбачена.

Відповідно до частини 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

В свою чергу, частиною 5 статті 172 КАС України передбачено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку щодо неможливості об'єднання позивачем в одне провадження позовних вимог, які належить розглядати за правилами різної інстанційної підсудності.

Відповідно до частини 6 статті 172 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.

За таких обставин в даному випадку, роз'єднання позовних вимог та подальший розгляд виділених у самостійне провадження вимог Верховним Судом як судом першої інстанції є неможливим, оскільки вимоги до Адміністрації Президента України не підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції. Відповідно, підстави для застосування положень частини 6 статті 172 КАС України відсутні.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від
19.09.2019 у справі №9901/62/19.

Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України).

Враховуючи, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, за правилами пункту 6 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись статтями 22 27 169 172 241 243 248 256 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, Адміністрації Президента України про визнання протиправними дій, бездіяльності.

Роз'яснити позивачу, що позовні вимоги до Адміністрації Президента України підсудні відповідному окружному адміністративному суду.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію цієї ухвали надіслати позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.

Судове рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. А. Губська
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати