Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.05.2020 року у справі №160/7743/19

УХВАЛА

21 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 160/7743/19

адміністративне провадження № К/9901/15763/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів - Губської О. А., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі №160/7743/19 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

05 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виявилася у порушені правового режиму розгляду заяви позивача від 20 березня 2019 року згідно порядку статтей 18, 19 Закону України "Про звернення громадян", частин 1 , 2 , 8 статті 11 Закону України "Про державну службу" і принципів статтей 3, 19, частини 2 статті 28 Конституції України;

зобов'язати відповідача протягом 15-ти днів вжити заходи індивідуальним актом відповідно до статті 3, частини 2 статті 28, статті 34 Конституції України та надати зазначені документи згідно заяви від 20 березня 2019 року;

визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виявилася у не забезпеченні гарантій статтей 3 34 55 Конституції України при розгляді заяви від 20 березня 2019 року окремим пунктом рішення;

захистити права позивача на інформацію, зазначивши окремим пунктом рішення, що без винесення за результатами розгляду звернення нормативно-правового акту відповідачем заява від 20 березня 2019 року вх. №С-229 вважається належно не розглянутою.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року апеляційну скаргу було повернуто позивачу.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням відповідач звернувся до Верхового Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 відмовлено на підставі частини 2 статті 333 КАС України, оскільки зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

26 червня 2020 року відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року (як зазначено у вступній частині скарги) у справі №160/7743/19.

При цьому, як випливає зі змісту касаційної скарги та її прохальної частини, скаржник просить скасувати ухвалу Верховного Суду від 29 квітня 2020 року та відкрити касаційне провадження за поданою скаргою від 07 квітня 2020 року. Враховуючи, що текст касаційної скарги містить розбіжності та не можливо встановити яке судове рішення оскаржується та які вимоги до Верховного Суду у скаржника, ухвалою від 9 липня 2020 року Верховний Суд залишив зазначену касаційну скаргу без руху.

Встановлено строк для усунення виявлених судом недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту закінчення строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Разом з тим, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX (далі - Закон від 18.06.2020 № 731-IX), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 18 червня 2020 року №731-IX визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності частин 1 , 2 , 8 статті 11 Закону України "Про державну службу".

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених частин 1 , 2 , 8 статті 11 Закону України "Про державну службу".

Таким чином, законодавцем встановлено обмеження строків встановлених відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 02.04.2020 до 16.07.2020), зокрема, строку для виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, який закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом від 18 червня 2020 року № 731-IX.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду 26 червня 2020 року.

10 липня 2020 року Верховним Судом надіслано на адресу скаржника, яка зазначена у касаційній скарзі, копію ухвали про залишення без руху від 9 липня 2020 року. 14 липня 2020 року зазначене поштове відправлення перебувало у поштовому відділенні.

16 липня 2020 року поштовий конверт не вручено під час доставки, з причин, що не залежали від Суду.

19 серпня 2020 року поштове повідомлення повернулось до Верховного Суду, за закінченням терміну зберігання.

Таким чином, Верховним Судом було вжито всіх необхідних процесуальних заходів для повідомлення учасника справи про наявність ухвали про залишення його касаційної скарги без руху.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр). Реєстр - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі (частин 1 , 2 , 8 статті 11 Закону України "Про державну службу").

Згідно з ~law23~ судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог ~law24~.

Як вбачається з інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвала Верховного Суду у справі №160/7743/19 (провадження №К/9901/15763/19) була надіслана Судом 9 липня 2020 року, і оприлюднена 10 липня 2020 року.

Таким чином, при належному добросовісному відношенні касатор не був позбавлений можливості ознайомитись з текстом ухвали Верховного Суду від 9 липня 2020 року про залишення касаційної скарги без руху, проте таким правом не скористався.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що скаржник не виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 9 липня 2020 року про без руху, а отже касаційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 332 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини 6 статті 332 КАС України передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст.ст. 169 248 332 359 КАС України,

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі №160/7743/19 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді М. В. Білак О. А. Губська О. О. Шишов