Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.01.2019 року у справі №826/1383/17
Постанова ВП ВС від 10.09.2019 року у справі №826/1383/17

УХВАЛА

18 квітня 2019 року

Київ

справа №826/1383/17

адміністративне провадження №К/9901/2224/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я. О., судді Мороз Л. Л., судді Коваленко Н. В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Прокудіної Людмили Дмитрівни за участю третіх осіб - ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування рішення за касаційною скаргою адвоката Сметани Віктора Миколайовича в інтересах ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Прокудіної Людмили Дмитрівни (далі - відповідач), за участю третіх осіб - ОСОБА_4 (далі - третя особа 1), ОСОБА_5 (далі - третя особа 2) у якому просив скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Прокудіної Людмили Дмитрівни про державну реєстрації прав та їх обтяжень, індексний номер: 29234640 від 13 квітня 2016 року, номер запису про право власності: 14210330 про реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на? частину квартири АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 142564180000 на підставі рішення суду, серія та номер: 2-7985/12, виданого 11 березня 2013 року, видавник: Дарницький районний суд міста Києва.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішення відповідача про реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на? частину квартири АДРЕСА_1 підлягає скасуванню, оскільки оскаржуване рішення було прийняте відповідачем на підставі рішення суду, яке не набрало законної сили на час здійснення державної реєстрації.

Позивач також стверджує, що, здійснивши державну реєстрацію, нотаріус фактично вирішила судовий спір між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, оскільки рішенням суду про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 було відмовлено у задоволенні її позовних вимог про приведення сторін договору у первісний стан.

Також, позивач посилається на порушенням відповідачем при здійсненні державної реєстрації обов'язку встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутності суперечностей між заявленими вимогами та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, внаслідок чого відповідач не внесла відомості про обтяження частини квартири АДРЕСА_1 іпотекою.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що за ОСОБА_5 було визнане права власності на? частину квартири АДРЕСА_1 відповідно до рішення суду, яке набрало законної сили 29 травня 2014 року, відповідач, здійснюючи 13 квітня 2016 року державну реєстрацію права власності на? частини квартири, керувалася рішенням суду, яке набрало законної сили 29 травня 2014 року, а отже реєстраційні дії були здійснені відповідно до чинного законодавства.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2018 року, закрито судове адміністративне провадження.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що даний спір має не публічний, а приватно-правовий характер, відтак його вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів, тому вирішив закрити адміністративне провадження.

Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2018 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та передати справу на розгляд Великої палати Верховного Суду.

Касаційна скарга подана 17 січня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/1383/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 січня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я. О., суддів Мороз Л. Л. та Коваленко Н. В.

Учасники справи письмових клопотань не заявляли.

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому, що частиною 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі-Закон № 1952-IV) передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав.

Також скаржник не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, адже вважає, що оскаржене ним рішення про державну реєстрацію права власності, із підстав порушення реєстратором встановленого законом порядку прийняття такого рішення, а не порушення ним його цивільних прав, а відтак даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 6 статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Враховуючи, що учасник справи оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у тому числі з підстав порушення правил предметної юрисдикції, то за правилами частини 6 статті 346 КАС України є підстава для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене "право на суд" разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" ("Golder v. the United Kingdom") від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, § 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі "Станєв проти Болгарії" ("Stanev v. Bulgaria") від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, § 230).

Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі "Доббертен проти Франції" зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France, заява № 88/1991/340/413).

Керуючись статтями 341 345 346 347 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Справу за позовом за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Прокудіної Людмили Дмитрівни за участю третіх осіб - ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування рішення передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я. О. Берназюк

Судді: Л. Л. Мороз

Н. В. Коваленко