Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.03.2019 року у справі №560/4066/18

УХВАЛА

21 березня 2019 року

Київ

справа №560/4066/18

адміністративне провадження №К/9901/6860/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н. А., суддів Бевзенка В. М., Шарапи В. М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у справі №560/4066/18 за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, Ліквідаційної комісії Апеляційного суду Хмельницької області, Державної судової адміністрації України про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2019 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ч.2 статті 328 КАС України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. До таких ухвал віднесено: про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в ч.2 статті 328 КАС України, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Разом з тим, згідно п.2 ч.2 ст.333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до п.2 ч.2 ст.333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується даними з Єдиного державного реєстру судових рішень, що ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, Ліквідаційної комісії Апеляційного суду Хмельницької області, Державної судової адміністрації України про стягнення коштів було повернуто позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали від
06.12.2018 року про залишення позовної заяви без руху в частині недотримання вимог п.4 ч.5 статті 160 КАС України якими визначено, що в разі подання позову до декількох відповідачів, позовні вимоги зазначаються окремо щодо кожного з них, а також було залишено без розгляду клопотання позивача, яке викладене ним у позові.

Судом першої інстанції обґрунтовано вказане судове рішення тим, що позивач не виконав вимоги ухвали суду про дотримання вимог п.4 ч.5 ст.160 КАС України, адже вказав трьох відповідачів, а сформулював одну позовну вимогу.

Вказана ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року була залишена без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у справі №560/4066/18.

Разом з тим слід зазначити, що в доводах та вимогах касаційної скарги відсутні посилання на оскарження ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у справі №560/4066/18 в частині залишення без розгляду клопотання позивача про витребування доказів, тому Судом надається оцінка спірним правовідносинам лише в межах доводів та вимог касаційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

При цьому, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що позивач не виконав вимоги ухвали суду першої інстанції щодо дотримання вимог п.4 ч.5 ст.160 КАС України, що в свою чергу є підставою для повернення позовної заяви, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, правильне застосовування норми права, в даному випадку стосовно правомірності повернення позовної заяви, з підстав не виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість касаційної скарги.

Аналізуючи зазначені норми права та враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у справі №560/4066/18 за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, Ліквідаційної комісії Апеляційного суду Хмельницької області, Державної судової адміністрації України про стягнення коштів.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

В. М. Шарапа