Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.09.2020 року у справі №826/6985/18

УХВАЛА

21 січня 2021 року

м. Київ

справа № 826/6985/18

адміністративне провадження № К/9901/32679/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В. Е.,

суддів - Данилевич Н. А., Кашпур О. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2020 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року

у справі №826/6985/18 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) до Генеральної прокуратури України, в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Генеральної прокуратури України № 160к від 29.09.2017 року про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області;

- поновити ОСОБА_1 на посаді керівника Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області;

- стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань кошти за час вимушеного прогулу в сумі 661 394,24 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

07 вересня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі №826/6985/18.

Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто скаржнику.

30 листопада 2020 року до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга ОСОБА_1.

Ухвалою Верховного Суду від 15 грудня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху із наданням строку скаржнику для усунення недоліків шляхом подання до касаційного суду:

- обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року, у випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного звернення до касаційного суду зі скаргою у строк, визначений законом.

Належним чином завірену копію указаної ухвали скаржником отримано 08 січня 2021 року, що підтверджується зворотнім повідомленням, яке надійшло на адресу Суду.

15 січня 2021 року до суду надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року.

В обґрунтування заявленого клопотання скаржником зазначено, що постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року він отримав 13 серпня 2020 року, що вбачається із відповідного поштового корінця. Первісна касаційна скарга подана до Верховного Суду 07 вересня 2020 року, а отже у 30-денний строк з дня вручення повного тексту оскаржуваної постанови.

Проте, ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто скаржнику.

Ухвалу Верховного Суду від 25.09.2020 року ним отримано 05.10.2020 року.

Повторну касаційну скаргу було подано позивачем засобами поштового зв'язку
26.11.2020 року, згідно зі штампом на конверті.

Скаржник указує, що основною причиною щодо неможливості подання касаційної скарги є хвороба позивача, лікування та хворобливий стан, що підтверджується листком непрацездатності з 20 по 24 жовтня 2020 року.

Також зазначає, що в ухвалі Верховного Суду від 25 вересня 2020 року судом не було встановлено скаржнику строк на подання повторної касаційної скарги.

Перевіривши доводи вказаного клопотання, Суд зазначає наступне.

Як зазначалось в ухвалі Верховного Суду від 15 грудня 2020 року первинну касаційну скаргу зареєстровано у Верховному Суді 07 вересня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2020 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

Повторну касаційну скаргу здано до поштового відділення 26 листопада 2020 року.

Суд звертає увагу, що аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений статей 5, 13, 328, 329 КАС України строк.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

У контексті наведеного, зважаючи на приписи вказаних правових норм законодавства, невиконання позивачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Крім того, зважаючи на те, що ухвала Верховного Суду від 25 вересня 2020 року отримана скаржником 05 жовтня 2020 року, останній не був позбавлений права в розумний строк подати касаційну скаргу повторно.

Разом з тим, доданий скаржником листок непрацездатності серії АДЯ №534059 свідчить про перебування ОСОБА_1 на амбулаторному лікуванні в період з 20 жовтня 2020 року по 23 жовтня 2020 року, до роботи останній став 24 жовтня 2020 року, про що міститься позначка Черкаської обласної прокуратури.

Скаржником не наведено жодних обгрунтованих підстав щодо поважності пропуску встановленого КАС України строку на касаційне оскарження вже після закінчення лікування.

Посилання на рекомендацію сімейного лікаря щодо обмеження розумових навантажень не може свідчити про повне обмеження (нездійснення) розумової діяльності та неможливість оформити касаційну скаргу у відповідності до вимог КАС України, зважаючи на те, що скаржнику закрито листок непрацездатності та дозволено стати до роботи з 24 жовтня 2020 року, яка також пов'язана з розумовими навантаженнями.

Твердження скаржника щодо нероз'яснення йому Верховним Судом в ухвалі від 25 вересня 2020 року строків повторного звернення з касаційною скаргою є безпідставними, оскільки строк касаційного оскарження встановлений КАС України, роз'яснений судом апеляційної інстанції під час винесення постанови, При цьому, скаржник також є фаховим юристом, обізнаним з процесуальним законодавством.

Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання касаційної скарги пройшло 4 місяці, доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованими та не можуть бути визнані Судом поважною причиною пропуску строку, встановленого КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі №826/6985/18 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді Н. А. Данилевич

О. В. Кашпур