Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.01.2021 року у справі №280/1151/20

УХВАЛА

21 січня 2021 року

м. Київ

справа № 280/1151/20

адміністративне провадження № К/9901/963/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів Мартинюк Н. М., Соколова В. М.,

перевіривши касаційну скаргу Військової частини 3057 Національної гвардії України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року

у справі №280/1151/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3057 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Військової частини 3057 Національної гвардії України, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити йому грошову компенсацію за невикористані дні соціальної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 та 2016 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 01 серпня 2016 року розмірі 9 156 грн;

- стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з дня звільнення - 01 серпня 2016 року по день прийняття рішення судом у розмірі 584 676 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не перерахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні соціальної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 27 березня 2015 року по 01 серпня 2016 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 01 серпня 2016 року;

- зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій за період з 27 березня 2015 року по 01 серпня 2016 року в розмірі 9 156 грн;

- стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з наступного дня після звільнення - 02 серпня 2016 року по день прийняття рішення в розмірі 208 388 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із такими судовими рішеннями відповідачем подано касаційну скаргу.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.

До скарги долучено клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною 2 статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до супровідного листа суду апеляційної інстанції належним чином завірену копію оскаржуваної постанови скаржником отримано 21 грудня 2020 року.

Касаційну скаргу здано до поштового відділення 05 січня 2021 року.

З огляду на викладене, наявні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.

Щодо оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року Суд зазначає таке.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини 5 цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Спір у справі №280/1151/20 виник у зв'язку із бездіяльністю відповідача щодо нарахування і виплатити позивачу грошову компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій та невиплати відповідачем середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні.

Виключень щодо посади або звання позивача у цій справі відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями Закону України "Про запобігання корупції" не установлено.

Відкриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції, виходячи з наведених положень норм КАС України, відніс таку справу до категорії справ незначної складності та розглянув дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становлення значного суспільного інтересу чи виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Суд звертає увагу скаржника, що судові рішення у частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не перерахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №620/4218/18 (Пз/9901/4/19).

Викладене також не дає підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, а спір у цій справі не відноситься до категорії спорів, передбачених пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Військової частини 3057 Національної гвардії України про поновлення строку на касаційне оскарження - задовольнити.

Поновити Військовій частині 3057 Національної гвардії України строк на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у справі №280/1151/20.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Військової частини 3057 Національної гвардії України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у справі №280/1151/20.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.........................................

Ж. М. Мельник-Томенко Н. М. Мартинюк

В. М. Соколов

Судді Верховного Суду