УХВАЛА

19 березня 2020 року

Київ

справа №640/8378/19

адміністративне провадження №К/9901/7626/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів: Губської О. А., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу громадянина Сомалі ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, подану адвокатом Калашник Оленою Миколаївною на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі №640/8378/19 за позовом громадянина Сомалі ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Державної міграційної служби України, Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області про визнання дій протиправними та скасування рішення

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати неправомірним та скасувати наказ Управління Державної міграційної служби України в Київській області від 13 листопада 2018 року № 457 про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; визнати неправомірним та скасувати рішення Державної міграційної служби України від 12 квітня 2019 року № 52-19 про відхилення скарги на рішення УДМС України в Київській області про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; зобов'язати Державну міграційну службу України повторно розглянути заяву позивачу про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У поданій касаційній скарзі представник позивача з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Положеннями пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Однак, пункт 2 частини 5 вказаної статті КАС України передбачає, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункт 2 частини 5 вказаної статті КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 11 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 11 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги позивач є громадянином Сомалі, звернувся до суду з позовом про оскарження відмови в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та зобов'язання відповідача прийняти відповідне рішення. Отже, спірні правовідносини виникли щодо перебування іноземця на території України.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовної практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Отже, зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Отже, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою громадянина Сомалі ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, подану адвокатом Калашник Оленою Миколаївною на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі №640/8378/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.........................................

М. В. Білак

О. А. Губська

О. В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду