Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.01.2020 року у справі №140/228/19

УХВАЛА

16 січня 2020 року

Київ

справа №140/228/19

адміністративне провадження №К/9901/885/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І. Л.,

суддів - Білоуса О. В., Блажівської Н. Є.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року у справі №140/228/19 за позовом Державного підприємства "Луцький ремонтний завод "Мотор" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2019 року у справі №140/228/19 за позовом Державного підприємства "Луцький ремонтний завод "Мотор" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу. В обґрунтування скарги її заявник посилається на те, що апеляційним судом не було надано належної правової оцінки поданим апелянтом доказам щодо підтвердження відсутності коштів на оплату судового збору, який, водночас, був оплачений під час повторного звернення із апеляційною скаргою. Звертає також увагу на те, що при первинному зверненні з апеляційною скаргою відповідачем було дотримано передбачений законом процесуальний строк.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою першою Розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У свою чергу, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Як вбачається з ухвалених у цій справі рішень, рішення суду першої інстанції було проголошено 2 квітня 2019 року, його повний текст складено 12 квітня 2019 року, а апеляційну скаргу вперше подано відповідачем 25 квітня 2019 року.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліку, а саме: надання документа про сплату судового збору. Вказаний строк був продовжений ухвалою суду від 25 червня 2019 року на 20 днів.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2019 року повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

25 жовтня 2019 року, за спливом більше, ніж через 3 місяці після повернення апеляційної скарги, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби повторно подав апеляційну скаргу на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2019 року, тобто з порушенням строків, встановлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України. До вказаної апеляційної скарги було додано платіжне доручення про сплату судового збору від 28 серпня 2019 року №2333.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишено без руху, оскільки така подана з пропуском строку на апеляційне оскарження і скаржник не порушував питання про поновлення зазначеного строку.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржником подано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке було обґрунтоване тим, що первинно подану апеляційну скаргу повернуто ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року у зв'язку з несплатою ним судового збору у встановлений судом строк. Зазначає, що здійснення своєчасної оплати судового збору було неможливим з огляду на накладення арештів на його рахунки.

Проаналізувавши наведені скаржником доводи й докази, надані на їх підтвердження, апеляційний суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Суд взяв до уваги, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Більш того, судом враховано, що оплата судового збору за подання апеляційної скарги була здійснена скаржником 28 серпня 2019 року, однак апеляційну скаргу подано лише 25 жовтня 2019 року.

Так, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, податковий орган не надав до апеляційного суду доказів наявності таких підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям, що мало наслідком відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року у справі №140/228/19.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. Л. Желтобрюх

Судді О. В. Білоус

Н. Є. Блажівська