Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.12.2020 року у справі №520/5730/19

УХВАЛА

18 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 520/5730/19

адміністративне провадження № К/9901/29602/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Шишова О. О., Яковенка М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2020 у справі № 520/5730/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування вимоги, податкових повідомлень-рішень та рішень,

ВСТАНОВИВ:

11.08.2021 до суду вшосте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена поштою 09.08.2021.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини 1 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених КАС України.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 09.11.2020, повний його текст складено 10.11.2020, відповідно останнім днем для оскарження цього рішення було 10.12.2020. Однак, касаційну скаргу у цій справі направлено до суду поштою лише 09.08.2021, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що Верховний Суд повернув попередньо подану касаційну скаргу.

Оскільки повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення, ГУ ДПС просить поновити пропущений строк і надати можливість захистити інтереси держави.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Суд встановив, що вперше касаційна скарга ГУ ДПС у цій справі надійшла до суду
03.12.2020, проте, Верховний Суд ухвалою від 24.12.2020 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 04.01.2021.

Вдруге касаційна скарга надійшла до суду 25.01.2021, однак, ухвалою від
03.02.2021 Верховний Суд повернув вдруге подану касаційну скарга на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 11.02.2021.

Наступні касаційні скарги у цій справі, які подавалися ГУ ДПС 26.02.2021,12.04.2021,28.05.2021 Верховний Суд повернув ухвалами від 11.03.2021,19.04.2021,31.05.2021, оскільки зміст касаційних скарг був ідентичним, тобто, так і не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. Копії зазначених ухвал ГУ ДПС отримало 20.03.2021,26.04.2021,04.06.2021 відповідно.

Вшосте касаційну скаргу направлено до суду засобами поштового зв'язку
09.08.2021, проте, обґрунтування якої є ідентичним до попередніх касаційних скарг, тобто яка так і не відповідає роз'ясненням, наданим Верховним Судом щодо обов'язкових умов, які повинні зазначатися у касаційній скарзі при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини 8 статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань.

Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз'яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У цій справі саме скаржником не було дотримано вимог КАС України, що стало підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг у цій справі та є підставою для залишення без руху вшосте поданої.

Водночас, для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, строк у дев'ять місяців після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту, що сплинув на момент подання касаційної скарги вшосте, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Системний аналіз частини 4 статті 328 КАС України та пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України. Скаржник вважає, що не зважаючи на те, що продаж нерухомого майна позивачем здійснено як фізичною особою, діяльність ОСОБА_1 по своїй суті є підприємницькою, оскільки має всі ознаки такої діяльності, зокрема носить систематичний характер та має на меті отримання прибутку і таку діяльність не можна кваліфікувати як таку, що мала на меті задоволення виключно власних (особистих) потреб громадянина - позивача. Сам лише факт підписання договорів купівлі-продажу нерухомого майна без зазначення статусу Позивача, як підприємця, не є свідченням непов'язаності таких операцій із підприємницькою діяльністю. З огляду на викладене, на переконання ГУ ДПС, суди попередніх інстанції дійшли помилкового висновку, що позивачем не порушені приписи пунктів 177.1, 172.4 статті 172, пункту 167.1 статті 167 ПК України, внаслідок чого судами до спірних правовідносин неправомірно застосовані положення пункту 167.2 ст. 167 ПК України (як до фізичної особи, а не як до фізичної особи-підприємця), що призвело до недоотримання бюджетом податку на доходи з фізичних осіб, що сплачений за ставкою 5% замість ставки 18%, на загальну суму 376549,07 грн.

Проаналізувавши такі доводи, колегія суддів вважає їх недостатніми для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України.

Так, Верховний Суд у постанові від 25.05.2020 у справі №810/1963/18 сформулював висновки, відповідно до яких: право платника податків зареєструватися ФОП не може бути обов'язком; платник податку - фізична особа не повинен сплачувати податки в розмірі, встановленому для ФОП. Тобто, доходи, отримані позивачем без реєстрацій ФОП, не повинні оподатковуватися за правилами статті 177 ПК України, яка поширюється на оподаткування доходів, отриманих ФОП.

Тому скаржнику необхідно уточнити обґрунтування касаційної скарги в цій частині і зазначити, чому, на його переконання, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.05.2020 у справі №810/1963/18 не можуть бути застосовані у цій справі.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина 3 статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина 1 статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв'язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.

Відповідно до частин 2 і 6 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частин 2 і 6 статті 332 КАС України, застосовуються положення частин 2 і 6 статті 332 КАС України.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2020 у справі № 520/5730/19 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.

Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Роз'яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ. М. Гімон О. О. Шишов М. М. Яковенко