Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.07.2021 року у справі №300/3019/20

УХВАЛА

18 серпня 2021 року

Київ

справа №300/3019/20

адміністративне провадження №К/9901/29847/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Приватного підприємства "ОРЕСТО" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 у справі № 300/3019/20 за позовом Приватного підприємства "ОРЕСТО" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

12.08.2021 до суду надійшла касаційна скарга Приватного підприємства "ОРЕСТО" (далі - позивач, скаржник) на постанову апеляційної інстанції у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, предметом спору у якій було визнання протиправним та скасування рішення № 000074/0706 від
20.10.2020, яким до позивача застосовано штрафні (фінансових) санкцій в сумі 500000 грн за зберігання пального без наявності ліцензії.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновок перевірки не відповідає фактичним обставинам встановленим під час перевірки та ґрунтується виключно на припущеннях осіб, які проводили перевірку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач отримав в період 2020 року через пересувні акцизні склади значні обсяги пального з доставкою в загальній кількості 146 475,63 л. При цьому, згідно з даними контролюючого органу ПП "Оресто" акцизні склади не реєструвало та ліцензії на право зберігання пального не отримувало. Відомості про списання паливно-мастильних матеріалів за період квітня серпня 2020 року суд апеляційної інстанції визнав такими, що заперечують обсяги придбання паливно-мастильних матеріалів за вказані періоди, оскільки свідчать про списання 245461,6 л паливно-мастильних матеріалів, що значно більше, ніж вказано у період їх придбання. Долучене до матеріалів справи Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність форми 20-ОПП суд визнав таким, що не може оцінюватись як доказ, оскільки вказаний документ був зареєстрований в податковому органі лише 19.10.2020, по закінченню проведення податкової перевірки. Додатковим доказом на підтвердження правомірності винесеного рішення про застосування штрафних санкцій суд апеляційної інстанції визнав ту обставину, що позивач отримав Ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 25.11.2020 з визначенням місця зберігання, з загальною місткістю резервуарів, що використовуються для зберігання пального (літри): 15000.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 16.02.2016 у справі №826/12651/14, від 27.01.2015 у справі №21-425а14, та Верховного Суду, які викладені у постановах від 17.03.2018 у справі №1570/7146/12, від 24.10.2018 у справі №808/1746/15, від 24.01.2019 у справі №826/500/15, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, від 11.07.2019 у справі №804/8855/14, від 24.04.2020 у справі №0440/5997/18. Відповідно до висновків, викладених у зазначених постановах, невиконання вимог закону щодо наявності підстави для призначення та проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, відтак є самостійною підставою для скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками проведення такої перевірки. Таким чином, правова позиція Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду зобов'язує суди, в першу чергу, надавати оцінку правомірності проведення перевірки, контролюючим органом та за наявності порушень, скасовувати рішення суб'єктів владних повноважень як наслідок не законної перевірки.

Також позивач, посилаючись на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють порядок ліцензування господарської діяльності, а саме Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон № 481/95-ВР), при відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Наведені скаржником обґрунтування визначеної ним підстави для касаційного оскарження судових рішень - пункт 1 частини 4 статті 328 КАС не є достатніми для відкриття касаційного провадження.

При поданні касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування наявний висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову або заперечень на нього, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

У постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 Верховний Суд сформулював висновок, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

З огляду на зміст судових рішень, питання правомірності дій контролюючого органу під час призначення і проведення перевірки не ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, а касаційна скарга надходить до суду без справи, у зв'язку з чим у суду касаційної інстанції відсутня можливість встановити підставність застосування до спірних правовідносин наявних правових позицій Верховного Суду, в тому числі і постанови Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №812/1681/16.

Водночас відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Крім того, суд позбавлений можливості встановити взаємозв'язок доводів позивача із посиланням на постанови Верховного Суду від 12.11.2018 у справі №806/434/16, від 24.01.2019 у справі №820/12113/15, від 12.02.2019 у справі №820/6512/16, від
08.08.2019 по справі №823/1358/13-а щодо наявності у платника податків права подавати додаткові документи на підтвердження правомірності своїх дій на стадії судового процесу, оскільки постанова суду апеляційної інстанції не містить протилежних висновків. Скаржник не зазначає, які саме документи ним були подані, а суд апеляційної інстанції відмовив у їх дослідженні та/або долученні до матеріалів справи.

При цьому, доводи про не встановлення судом істотних обставин справи або не дослідження доказів у справі, а так само необґрунтоване відхилення клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи стосуються порушення судом норм процесуального права, які відповідають частині 2 статті 353 КАС України як підстава для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд. Таким доводам кореспондує передбачена пунктом 4 частини 4 статті 328 КАС України підстава для касаційного оскарження судових рішень.

Водночас, доводи про порушення судом норм процесуального права, передбачених частиною 2 статті 353 КАС України, мають бути наведені з одночасним викладенням обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права відповідно до підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України. Такі доводи мають бути наведені із посиланням на відповідні докази, які не були досліджені судами, а також у взаємозв'язку із встановленими обставинами і висновками судів щодо кожного з питань, які скаржник вважає неправильно вирішеним. Доведення наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України, в частині одного з висновків суду не може бути підставою для відкриття касаційного провадження в частині іншого висновку з підстав порушення норм процесуального права, передбачених частиною 2 статті 353 КАС України.

Також колегія суддів вважає недостатнім наведене скаржником обґрунтування визначеної ним підстави для касаційного оскарження судових рішень - пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України.

Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Однак, таких у касаційній скарзі не наведено. Крім того, враховуючи встановлені судами обставини, є підстави вважати, що касаційну скаргу подано у справі незначної складності, проте, обґрунтованих посилань на існування обставин передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України касаційна скарга не містить. Тому скаржнику необхідно довести наявність у цій справі винятків, передбачених частиною 5 статті 328 КАС України.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх помилкове (некоректне) визначення, а так само визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв'язку з наведеним скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу із викладенням обставин, які на переконання відповідача, свідчать про можливість застосування наявних правових висновків до спірних правовідносин у справі, у якій подається касаційна скарга. Також, зміст касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі, з наданням копії позову.

2. Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Скаржник додав до касаційної скарги платіжне доручення №51 про сплату судового збору в сумі 10000 грн, що не відповідає розміру, встановленому законом.

Так, відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - ~law24~), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ~law25~ (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (21020 грн).

Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2020 році, який містить вимоги майнового характеру на загальну суму 500000 грн, відповідно, сплаті при поданні позовної заяви підлягав судовий збір в сумі 7500 грн (500000 грн х 1,5%).

Отже, сплаті за подання касаційної скарги у цій справі сплаті підлягає судовий збір в сумі 15000 грн (7500 грн * 200%), відповідно, скаржник має доплатити судовий збір в сумі 5000 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/~organization1~

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Символ звітності банку - 207

Призначення платежу - *; 101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Відповідно до частин 2 і 6 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частин 2 і 6 статті 332 КАС України, застосовуються положення частин 2 і 6 статті 332 КАС України.

У зв'язку з наведеним, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику часу на усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "ОРЕСТО" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 у справі № 300/3019/20 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі, а її доводи мають узгоджуватись з фактичними обставинами справи з наданням документів, які це підтверджують, зокрема, копії позову;

- надати платіжний документ про доплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому ~law26~; .

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Роз'яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ. М. Гімон І. В. Дашутін О. О. Шишов