УХВАЛА

14 березня 2018 року

Київ

справа №826/13340/15

адміністративне провадження №К/9901/6818/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Шарапи В. М.,

розглядаючи у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора України Шокіна Віктора Миколайовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Генеральної прокуратури України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2015 року, прийняту у складі головуючого судді Добрянської Я. І., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Шостака О. О., суддів Желтобрюх І. Л., Мамчура Я. С.,

встановив:

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з позовом до Генерального прокурора України Шокіна Віктора Миколайовича, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Генерального прокурора України, яка полягає у неналежному розгляді звернення позивача вх. № 197794-15;

зобов'язати відповідача розглянути звернення позивача у відповідності до вимог статті 40 Конституції України, Закону України "Про звернення громадян", Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії Генеральної прокуратури України, допущені при розгляді звернення ОСОБА_1 від 18 червня 2015 року № 17, адресованого на ім'я Генерального прокурора України Шокіна Віктора Миколайовича.

Зобов'язано Генеральну прокуратуру України розглянути звернення ОСОБА_1 від 18 червня 2015 року № 17, адресованого на ім'я Генерального прокурора України Шокіна Віктора Миколайовича, з прийняттям рішення та повідомленням позивача.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, здійснюючи перенаправлення звернення позивача від 18 червня 2015 року, Генеральною прокуратурою України допущено порушення порядку розгляду звернень громадян органами прокуратури, визначеного Законом України "Про звернення громадян" та Інструкцією про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратур України від 05 грудня 2012 року № 9гн-1.

Зазначена позиція була підтримана і Київським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

Не погоджуючись з такими судовими рішеннями, Генеральна прокуратура України звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ці рішення та закрити провадження у справі.

В мотивування касаційної скарги зазначає, що, розглядаючи справу по суті, судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги непідвідомчість адміністративним судам спорів з питань, які урегульовані нормами кримінально-процесуального законодавства.

В своїй касаційній скарзі Генеральна прокуратура України вказує, що за змістом ч. 5 пп. 4.3. п. 4, ч. 5 п. 5 рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ. У разі оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, органу дізнання стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини такі скарги суди повинні розглядати аналогічно до порядку оскарження до суду рішень і дій прокурора, слідчого, органу дізнання, встановленого КПК України.

Також, скаржник посилається на правову позицію Верховного Суду України, яка висловлена у постанові від 16 вересня 2015 року по справі № 21-1666а15.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 квітня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою Генеральної прокуратури України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у справі за вищезазначеним позовом.

22 січня 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, який ухвалою від 25 січня 2018 року касаційну скаргу прийняв до провадження.

За правилами частини 6 статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Частинами 1 , 3 статті 347 КАС України обумовлено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції.

За такого правового регулювання та з урахуванням того, що у справі, що розглядається, Генеральна прокуратура України оскаржує судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції, справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 346, 347 КАС України,

ухвалив:

Справу № 826/13340/15 за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора України Шокіна Віктора Миколайовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Генеральної прокуратури України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року, передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

В. М. Шарапа