Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.01.2021 року у справі №640/18938/19

УХВАЛА

18 січня 2021 року

м. Київ

справа № 640/18938/19

адміністративне провадження № К/9901/36571/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року

у справі №640/18938/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Міністра оборони України Загороднюка Андрія Павловича, третя особа - Офіс Генерального прокурора про визнання протиправними дій та бездіяльності,

УСТАНОВИЛ:

30 грудня 2020 року до касаційного суду надійшла скарга ОСОБА_1.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

Згідно із частиною 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Так, у тексті касаційної скарги заявник указує, що підставами касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції у справі №640/18938/19 є пункти 1, 3, 4 частини 4 статті 328 КАС України.

Щодо посилання скаржника на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України Суд зазначає таке.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У тексті касаційної скарги заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не урахував правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 05 березня 2020 року у справі №640/467/19, від 10 липня 2019 року у справі №804/639/18, від 14 травня 2019 року у справі №800/283/17, від 19 вересня 2018 року у справі №806/3265/17, від 10 квітня 2019 року у справі №822/220/19, від 23 жовтня 2018 року у справі №804/6992/15, від 24 квітня 2019 року у справі №815/1554/17, від 11 вересня 2018 року у справі №922/1362/17.

Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду.

Так, Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27 березня 2018 року у справі №910/17999/16; пункт 38 постанови від 25 квітня 2018 року у справі №925/3/7, пункт 40 постанов від 25 квітня 2018 року у справі №910/24257/16).

Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі №910/8956/15 та від 13 вересня 2017 року у справі №923/682/16.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт
6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №757/31606/15-ц).

Так, у справі №640/467/19 предметом розгляду був висновок про результати моніторингу закупівлі; у справі №804/639/18 - рішення Широківської районної ради від 17 січня 2018 року № 292-28/VII "Про недовіру голові Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_2"; у справі №800/283/17 - Указ Президента України, яким скасовано розпорядження голови Первомайської РДА від 12 жовтня 2012 року № 470-р про зарахування земельної ділянки загальною площею 1553,97 га в межах території Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області до земель запасу державної власності; у справі №806/3265/17 - відмова Відділу УДМС у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки; у справі №804/6992/15 - бездіяльність уповноваженої особи Фонду щодо невключення особи до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом; у справі №815/1554/17 - наказ прокурора Одеської області № 302к від 17 лютого 2017 року, яким особу звільнено з посади начальника відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб та з органів прокуратури з 17 лютого 2017 року у зв'язку з реорганізацією та скороченням кількості прокурорів органу прокуратури; у справі №922/1362/17 - договори про переведення боргу у межах справи про банкрутство.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 05 березня 2020 року у справі №640/467/19, від 10 липня 2019 року у справі №804/639/18, від 14 травня 2019 року у справі №800/283/17, від 19 вересня 2018 року у справі №806/3265/17, від 10 квітня 2019 року у справі №822/220/19, від 23 жовтня 2018 року у справі №804/6992/15, від 24 квітня 2019 року у справі №815/1554/17, від 11 вересня 2018 року у справі №922/1362/17, про які зазначає заявник, стосуються інших фактичних обставин справи, установлених судами, тому посилання скаржника на те, що постанова суду апеляційної інстанції у цій справі ухвалена без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у вказаних постановах Верховного Суду, є безпідставними.

З огляду на викладене, Суд відхиляє посилання заявника на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України.

Перевіряючи доводи заявника у частині посилання на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України Суд звертає увагу скаржника, що у такому випадку недостатньо самого лише посилання на такий підпункт, необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Перевіркою змісту матеріалів касаційної скарги установлено, що скаржником не указано конкретних норм права щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду.

З огляду на викладене, формальне посилання на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження без належного обґрунтування такого посилання не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі.

Щодо посилання заявника на пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України та пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України Суд зазначає, що за змістом указаної норми підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України.

Аналіз вищенаведеної норми дозволяє дійти висновку про те, що обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв'язку із недослідженням судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження. Тобто, указане порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження.

З огляду на викладене, ураховуючи приписи пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України, Суд уважає такі обґрунтування недостатніми для відкриття касаційного провадження у даній справі.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

В контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Ураховуючи викладене та керуючись статтею 169, 328, 330, 332 КАС України Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року у справі №640/18938/19 - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає..............

Ж. М. Мельник-Томенко Суддя Верховного Суду