Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.08.2020 року у справі №520/7422/19

УХВАЛА

18 січня 2021 року

м. Київ

справа № 520/7422/19

адміністративне провадження № К/9901/30702/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В. В.,

суддів: Бившевої Л. І., Олендера І. Я.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року у справі №520/7422/19 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення, вимоги, постанов,

УСТАНОВИЛ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області в якому просив суд визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення №00011131306 від 16 липня 2019 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 935700,29грн, в тому числі за основним платежем - 623800,19грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 311900,10грн;

- податкове повідомлення-рішення №00011141306 від 16 липня 2019 року про збільшення позивачу грошового зобов'язання по сплаті військового збору на загальну суму 77975,03грн, в тому числі за основним платежем - 51983,35грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 25991,68грн;

- податкове повідомлення-рішення №00011151306 від 16 липня 2019 року про застосування до позивача адміністративного штрафу в сумі 170,00грн;

- рішення №00011121306 від 16 липня 2019 року про застосування штрафних санкцій та донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 31254,08грн;

- вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 16 липня 2019 року №Ф-00000871306 у розмірі 219315,83грн;

- постанову Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про накладення адміністративного стягнення №б/н від 16 липня 2019 року на бланку №442872, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 680,00грн;

- постанову Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про накладення адміністративного стягнення № б/н від 16 липня 2019 року на бланку №442874, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 136,00грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року в частині задоволення позовних вимог та стягнення на користь позивача суми сплаченого судового збору та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної податкової служби у Харківській області 13 листопада 2020 року звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2020 року касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку; статті 330 КАС України, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом та надати документ про сплату судового збору.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 15 грудня 2020 року, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102931445674.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху скаржником, в межах відведеного судом строку, на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та документ про сплату судового збору.

В обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку, в якому посилається на те, що реалізація права повторного звернення до суду касаційної інстанції здійснена без зайвих зволікань, тому вважає цю обставину поважною підставою пропуску строку на касаційне оскарження, а строк таким, що належить поновити.

Як вбачається з ухвали Верховного Суду від 17 вересня 2020 року касаційна скарга була повернута скаржнику на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у касаційній скарзі не викладені передбачені пункту 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Копію зазначеної ухвали вручено представнику податкового органу 25 вересня 2020 року, а повторна реалізація права на звернення з касаційною скаргою до суду відбулась лише 13 листопада 2020 року.

Таким чином, відповідачу необхідно було надати суду касаційної інстанції пояснення та належні докази щодо обставин, які перешкоджали зверненню з касаційною скаргою до суду у найкоротший термін.

Проте, жодних доказів надано не було.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України (в редакції від 03 жовтня 2017 року) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України (в редакції від 03 жовтня 2017 року) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби у Харківській області у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року у справі №520/7422/19.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року у справі №520/7422/19 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення, вимоги, постанов.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ. В. Хохуляк Л. І. Бившева І. Я. Олендер