Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.09.2019 року у справі №260/1498/18

УХВАЛА

16 вересня 2019 року

Київ

справа №260/1498/18

адміністративне провадження №К/9901/25582/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С. М.,

суддів: Саприкіної І. В., Стародуба О. П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від
10.07.2019 у справі № 260/1498/18 за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У 2018 році ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області, в якому просила:

- визнати протиправним і скасувати розпорядження Управління Пенсійного фонду України від 10.05.2018 № 813045;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України нарахувати і виплачувати їй пенсію на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII згідно довідки апеляційного суду Закарпатської області про заробітну плату від 24.06.2016 № 13909/5.29/16 у розмірі 70 % від заробітної плати;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України провести перерахунок та виплату сум недовиплаченої частини пенсії з моменту призначення пенсії по втраті годувальника з 27.03.2018.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.03.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від
10.07.2019, позов ОСОБА_1 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України Закарпатської області розпорядження від 10.05.2018 № 813045;

- зобов'язано Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію у зв'язку з втратою годувальника на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.1.21993 № 3723-12 у розмірі 70 % щомісячного грошового утримання судді у відставці з 27.03.2018 з урахуванням довідки про заробітну плату від 24.06.2016 № 13909/5.29/16;

- в решті позовних вимог відмовлено.

06.09.2019 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, надіслана 03.09.2019, в якій скаржник просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 і прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, з огляду на таке.

Відповідно до частини 20 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, в контексті вимог частини 20 статті 4, пункту 3 частини 6 статті 12 та статті 262 КАС України справа відноситься до справ незначної складності.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Таким чином, касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").

Отже, колегія суддів дійшла до висновку, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 у справі № 260/1498/18 за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити дії.

Надіслати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С. М. Чиркін

Судді: І. В. Саприкіна

О. П. Стародуб