Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.08.2021 року у справі №640/15640/20

УХВАЛА

16 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 640/15640/20

адміністративне провадження № К/9901/28669/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т. Г.,

суддів: Стеценка С. Г., Тацій Л. В.,

перевіривши касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року у справі № 640/15640/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Паламарчук В. В., третя особа Державна організація "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб", про визнання; бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИЛ:

Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень, ОСОБА_1 звернулася з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Паламарчук Віталія Віталійовича, третя особа - Державної організації "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Паламарчук Віталія Віталійовича щодо не включення інформації про ОСОБА_1 до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерною товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №980-012-000000311 банківського рахунку "Поточний рахунок "Ощадний" від 21.08.2014 року на суму 51
770,47 гривень;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Паламарчука Віталія Віталійовича внести зміни та доповнення до переліку рахунків за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 на суму 51
770,47 гривень.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 березня 2021 року. яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Паламарчук Віталія Віталійовича щодо не включення інформації про ОСОБА_1 до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерною товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №980-012-000000311 банківського рахунку "Поточний рахунок "Ощадний" від 21.08.2014 року на суму 51 770,47 гривень.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Паламарчука Віталія Віталійовича внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 на суму 51
770,47 гривень. Стягнуто на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 гривень (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016).

Не погодившись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року у справі № 640/15640/20 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.

Із зазначеною правовою нормою кореспондуються пункт 7 частини 3 статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також пункт 7 частини 3 статті 2 КАС України, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 статті 12 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За визначенням пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є інші справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У даній справі суд першої інстанції, врахувавши наведені положення КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв'язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а ", "б ", "в " та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

В касаційній скарзі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпунктів "а " - "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, зазначаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, справа становить значний суспільний інтерес та має для нього виняткове значення.

Так, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, то у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджуванні питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. А посилання скаржника на існування обставин визначених підпунктом "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України має загальний характер, тому не може вважатися винятковим випадком.

Крім того скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні неправильно застосував норму матеріального права та не врахував висновки викладені у постанові Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України).

На підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України.

Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судового рішення прийнятого у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Проте, аналіз доводів касаційної скарги свідчить про те, що скаржником не наведено обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи те, що касаційна скарга подана на рішення у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, без наведення обґрунтувань підстав для касаційного оскарження передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року у справі № 640/15640/20.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій