Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.07.2021 року у справі №640/13121/19

УХВАЛА

17 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 640/13121/19

адміністративне провадження № К/9901/28292/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н. М.,

суддів - Кашпур О. В., Соколова В. М.,

перевіривши касаційну скаргу розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" арбітражного керуючого Шаматріна Євгена Миколайовича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2021 року в справі №640/13121/19 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод", за участю третьої особи - розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" арбітражного керуючого Шаматріна Євгена Миколайовича, - про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" (далі - "ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод"), за участю третьої особи - розпорядника майна ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" арбітражного керуючого Шаматріна Євгена Миколайовича, у якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень будівель до повного усунення порушень, зазначених у акті перевірки, а саме: будівель літера "У ", "Ч", трьохповерхового адміністративного корпусу будівлі літера "Е" за адресою: вул. Набережно-Лугова, 8, та будівлі гуртожитку за адресою: вул. Набережно-Лугова, 12, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2021 року, позов задоволено:

- застосовано до ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень будівель до повного усунення порушень, зазначених у акті перевірки, а саме: будівель літера "У ", "Ч ", трьох поверхового адміністративного корпусу будівлі літера "Е" за адресою: вул. Набережно-Лугова, 8, та будівлі гуртожитку за адресою: вул.

Набережно-Лугова, 12, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, розпорядник майна Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" арбітражний керуючий Шаматрін Євген Миколайович звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв'язку 22 липня 2021 року.

У своїй касаційній скарзі скаржник просить рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2021 року в справі №640/13121/19 скасувати та залишити позовну заяву без розгляду.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII.

Частиною 1 статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частини 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частини 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Частиною 6 статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина 3 статті 12 КАС України).

Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, справа №640/13121/19 була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак вона може бути оскаржена до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Оскаржуючи судові рішення, прийняті за правилами спрощеного позовного провадження, скаржник вказує, що ця справа становить виняткове значення для відповідача та іншого значного кола осіб. Однак належного обґрунтування означеним обставинам не надає.

Суд наголошує, що з огляду на те, що поняття виняткового значення справи є оціночними, воно потребує належного обґрунтування з боку скаржника. Сама по собі вказівка про це у касаційній скарзі, без відповідного підкріплення прикладами/доказами, не дає підстав для відкриття касаційного провадження.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційної скарги.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Одночасно, Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) ст. 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до п. 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій.

Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" арбітражного керуючого Шаматріна Євгена Миколайовича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2021 року в справі №640/13121/19 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод", за участю третьої особи - розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" арбітражного керуючого Шаматріна Євгена Миколайовича, - про застосування заходів реагування.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена..................................................

Н. М. Мартинюк

О. В. Кашпур

В. М. Соколов,

Судді Верховного Суду