Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.08.2021 року у справі №440/2678/21

УХВАЛА

17 серпня 2021 року

Київ

справа №440/2678/21

адміністративне провадження №К/9901/28161/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т. Г.,

суддів: Стеценка С. Г., Тацій Л. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року у справі № 440/2678/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень 25 березня 2021 року ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії та рішення № 916010189773 від 30 грудня 2020 року та від 22 березня 2021 року та встановити відсутність компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, визначеного постановою Київського районного суду м. Полтави від 16 лютого 2017 року по справі № 552/479/17 у розмірі 90% заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді, при його перерахунку на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі № 440/3933/20 з 90% на 60%, а потім до 56% та скасувати рішення № 916010189773 від 30 грудня 2020 року та від 22 березня 2021 року щодо зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання;

- зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням фактично сплачених сум починаючи з 19 лютого 2020 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо здійснення з 19 лютого 2020 року ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 56 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 916010189773 від 30 грудня 2020 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 916010189773 від 22 березня 2021 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з 19 лютого 2020 року здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Апеляційного суду Полтавської області №01-46/45/2020 від 25 лютого 2020 року в розмірі 64 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454 грн.

Не погоджуючись із рішеннями суддів, позивач 28 липня 2021 року направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року у справі № 440/2678/21 в частині позовних вимог в задоволенні яких відмовлено та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

У даній справі суд першої інстанції, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Імперативними приписами частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

Як підставу касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 вказує пункт 3 частини 4 та підпункти "а ", "в" пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обґрунтовуючи наявність виключних підстав оскарження судових рішень, скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: щодо визначення відсоткового значення розміру утримання судді у відставці при проведенні перерахунку відповідно до частини 4 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII у зв'язку із ухваленням Рішення Конституційного суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020.

Також скаржник зазначає, що зазначена справа має значний суспільний інтерес та виняткове значення для нього, оскільки оскаржувані рішення грубо порушують єдиний статус суддів, зокрема тих, що звільнилися з одного й того ж суду в один і той же день з одних і тих же підстав, на перерахунок та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за єдиними нормами матеріального права та єдиними для усіх правилами перерахунку, що підтверджується змістом рішень, ухвалених судами у справах № 440/3466/20, № 440/4009/20, № 440/3335/20, № 440/1361/20, № 440/1770/20, № 440/1815/20, № 440/1416/20, якими підтверджено право інших суддів на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у раніше визначеному відповідно до вимог чинного на момент звільнення законодавства у відсотковому розмірі 90% від грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді.

З огляду на вказане та необхідність перевірити наведені обставини колегія суддів вважає, що слід відкрити касаційне провадження за поданою касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини 4 статті 328, пп. "а ", "в" пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 328, 329, 330, 331, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року у справі № 440/2678/21.

Витребувати з Полтавського окружного адміністративного суду справу № 440/2678/21.

Установити учасникам справи строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій