Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.03.2021 року у справі №420/747/20

УХВАЛА

17 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 420/747/20

адміністративне провадження № К/9901/20587/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н. М.,

суддів - Єресько Л. О., Соколова В. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі №420/747/20 за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової прокуратури Південного регіону України щодо ненарахування заробітної плати за період з 10 лютого 2018 року до 7 березня 2018 року (18 робочих днів), та невиплати повного розрахунку на момент звільнення ОСОБА_1;

- стягнути з Військової прокуратури Південного регіону України на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі: 1 145,53 грн за кожний день затримки, починаючи з 7 березня 2018 року до дня прийняття судового рішення;

- стягнути з Військової прокуратури Південного регіону України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі: 250 000 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2020 року, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

29 травня 2021 року ОСОБА_1 втретє звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі №420/747/20 з пропуском строку на касаційне оскарження.

Верховний Суд ухвалою від 5 липня 2021 року визнав підстави пропуску строку касаційного оскарження неповажними та залишив касаційну скаргу без руху, встановивши скаржнику строк у десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, де вказати інші підстави пропуску строку з наданням відповідних доказів їх поважності.

На виконання цієї ухвали ОСОБА_1 надіслав клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, де вказав на підстави його пропуску аналогічні тим, які були зазначені у первісній касаційній скарзі, і щодо яких Верховний Суд дійшов висновку про їх неповажність.

Так, скаржник вказує, що оскільки первісну касаційну скаргу ним подано до суду касаційної інстанції в межах встановленого статтею 329 КАС України строку, а повторні касаційні скарги у межах десятиденного строку, такий строк має бути поновлено.

Водночас, скаржник зазначає, що ним були вжиті всі необхідні заходи для своєчасної реалізації права звернення із касаційною скаргою.

Проте, зазначене не відповідає дійсності, оскільки, звертаючись до суду касаційної інстанції, скаржник не скористався належним чином своїм правом як первісного, так і повторного звернення до суду. Так, звернувшись зі своєю касаційною скаргою до Верховного Суду вперше, скаржник, в порушення вимог пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України, не виклав у ній передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, у зв'язку із чим вона була повернута особі, яка її подала (ухвала Верховного Суду від 29 березня 2021 року, провадження №К/9901/9556/21).

Такі підстави не були зазначені і при повторному зверненні із касаційною скаргою до Верховного Суду (ухвала Верховного Суду від 7 травня 2021 року, провадження № К/9901/14663/21), через що така скарга вдруге була повернута скаржнику.

Відтак, скарга ОСОБА_1 неодноразово поверталась скаржнику з огляду на її невідповідність встановленим КАС України вимогам щодо її змісту.

Суд наголошує, що зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про його поновлення не можна вважати обґрунтованим, тому що неодноразове невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.

Суд відхиляє доводи скаржника щодо необхідності обраховувати початок відліку строку, встановленого статтею 329 КАС України, саме з 13 липня 2021 року (дати отримання позивачем оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції особисто в суді першої інстанції). Оскільки, як вбачається з матеріалів касаційної скарги та не заперечується самим скаржником, оскаржуване судове рішення було направлено на електронну пошту ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - 22 лютого 2021 року). Водночас, зі змісту клопотання про поновлення процесуального строку не вбачається, чому ОСОБА_1, будучи повідомленим про наявність постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року ще у лютому 2021 року, звернувся до суду першої інстанції для отримання відповідної паперової його копії лише у липні 2021 року.

Про обізнаність скаржником відносно результатів перегляду справи судом апеляційної інстанції свідчить і той факт, що позивач вже двічі звертався із касаційною скаргою до Верховного Суду для його оскарження протягом лютого-липня 2021 року.

Водночас, слід зазначити, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов'язаний указати обґрунтовані та об'єктивні підстави, за яких пропущений строк належить поновити. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій скаржника, які він здійснив для своєчасного звернення до суду.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що, вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду не тільки на час подачі первісної касаційної скарги, а й з врахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків.

Суд наголошує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Так, інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Також, суд вважає за потрібне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права й інтереси інших учасників правовідносин.

Отже, станом на день постановлення цієї ухвали, недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 5 липня 2021 року, скаржником не усунуто.

Пунктом 4 частини 1 статті 333 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин і правового регулювання колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави пропуску строку ОСОБА_1 на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2020 року і постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі №420/747/20.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі №420/747/20 за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку, стягнення моральної шкоди.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена....................................................

Н. М. Мартинюк

Л. О. Єресько

В. М. Соколов,

Судді Верховного Суду