Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.05.2021 року у справі №540/2572/20

УХВАЛА

16 червня 2021 року

м. Київ

справа № 540/2572/20

адміністративне провадження № К/9901/21322/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів: Губської О. А., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу Державного підприємства "Сетам" на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року в справі №540/2572/20 за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕТ", за участю третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий комплекс "Енергія ", Державного підприємства "СЕТАМ", - про визнання електронних торгів та протоколу проведення електронних торгів недійсними,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив:

визнати недійсними електронні торги від 13 квітня 2018 року номер лота: 269752, від 20 липня 2018 року, номер лота: 274724, від 22 серпня 2018 року номер лота 293794 року з реалізації майна ТОВ "Оздоровчий комплекс "Енергія" нежитлових будівель та земельної ділянки за адресою: Херсонська область, Генічеський район, с. Генічеська Гірка, вул. Набережна, 44;

визнати недійсним протокол проведення електронних торгів №353719 від 22 серпня 2018 року, складений ТОВ "ФЕТ".

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року, позов задоволено частково.

Визнано недійсними електронні торги від 22 серпня 2018 року (номер лота 293794) з реалізації майна ТОВ "Оздоровчий комплекс "Енергія", а саме: нежитлові будівлі загальною площею 12647,3 м2, що розташовані на земельній ділянці площею 13,2514 га, кадастровий номер 6522186500:11:003:0022, за адресою: АДРЕСА_1, оформлені протоколом №353719.

У поданій касаційній скарзі представник третьої особи з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Положеннями пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Однак пункт 2 частини 5 статті 328 КАС України передбачає, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункт 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина 3 статті 12 КАС України).

Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження.

Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених Статтею 257 КАС України; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відкриваючи провадження у зазначеній справі, суд першої інстанції, виходячи з положень пункту 20 частини 1 статті 4 та статті 257 КАС України, відніс таку справу до категорії справ незначної складності та розглянув вказану справу за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Водночас передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, проте Судом не встановлені такі обставини.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

За змістом частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що підставами касаційного оскарження судових рішень є застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах; відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що є взаємовиключними обставинами.

Оскільки представник третьої особи, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, не зазначив випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Сетам" на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року в справі №540/2572/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіМ. В. Білак О. А. Губська О. В. Калашнікова