Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.04.2020 року у справі №300/1686/19

УХВАЛА

17 червня 2020 року

Київ

справа №300/1686/19

адміністративне провадження №К/9901/10023/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А. В.,

суддів: Мельник-Томенко Ж. М., Яковенка М. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року

у справі №300/1686/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області в якому просив;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУ НП в Івано-Франківській області" №500 від 25 березня 2019 року в частині інспектора сектору реагування патрульної поліції Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області Кабаля Андрія Івановича;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області "По особовому складу" №123 о/с від 12 квітня 2019 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пункту 6 частини 1 статті 77 ЗУ "Про Національну поліцію";

- поновити на службі в поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області з 12 квітня 2019 року;

- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 45981,00 грн.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на службі та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

06 квітня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі №300/1686/19, в якій позивач просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з необхідністю уточнення оскаржуваного судового рішення.

Скаржнику надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали, в перебіг яких не враховується строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

27 травня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, та уточнена касаційна скарга з копіями відповідно кількості сторін.

Таким чином, особою, що подала касаційну скаргу були усунуті недоліки касаційної скарги, які зазначені в ухвалі Верховного Суду від 27 квітня 2020 року, що дає змогу вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, серед основних засад судочинства, закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

За змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

З оскаржуваного судового рішення та зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом розгляду у даній адміністративній справі є визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківський області, яка не відноситься до посад, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційної скарги.

Крім того, Суд звертає увагу скаржника, що приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції врахував правовий висновок Верховного Суду у аналогічних правовідносинах, викладений у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №804/676/18, від 12 вересня 2019 року у справі №420/5153/18, постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі 9901/931/18 та від 18 червня 2019 року у справі 9901/699/18.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Разом з тим, Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) ст. 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до п. 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій.

Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій п. 1 ст. 6 Конвенції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі №300/1686/19.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.........................................

А. В. Жук

Ж. М. Мельник-Томенко М. М. Яковенко,

Судді Верховного Суду