Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.11.2020 року у справі №640/23736/20

УХВАЛА

16 листопада 2020 року

Київ

справа №640/23736/20

адміністративне провадження №П/9901/356/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В. М.,

суддів: Бевзенка В. М., Єзерова А. А., Стрелець Т. Г., Стеценка С. Г.,-

перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Голови Ліквідаційної комісії Апеляційного суду міста Києва, Київського апеляційного суду, Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), треті особи: Державна судова адміністрація України (далі - ДСА України), Державна казначейська служба України, про стягнення заробітної плати (суддівської винагороди) та щомісячних платежів,

установив:

10 листопада 2020 року з Окружного адміністративного суду міста Києва до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Голови Ліквідаційної комісії Апеляційного суду міста Києва, Київського апеляційного суду, ВРП, треті особи: ДСА України, Державна казначейська служба України, у якій він просить суд:

- стягнути з Держави за рахунок коштів Державного бюджету України заборгованість із виплати заробітної плати (суддівської винагороди) на його користь у загальному розмірі 1 027 720,60 грн, що виникла в результаті протиправного припинення нарахування заробітної плати (суддівської винагороди) у період з часу припинення нарахування - 26 липня 2015 року до моменту відрахування зі штату Апеляційного суду міста Києва - 11 червня 2018 року включно, з додатковими нарахуваннями та сплатою індексації, компенсації невикористаних відпусток з щорічними обов'язковими доплатами, зокрема матеріальною допомогою на оздоровлення у розмірі окладу судді (щорічно), а також нарахуванням коефіцієнту збільшення розміру суддівської винагороди за рахунок збільшення мінімального розміру заробітної плати і. відповідно, посадового окладу та щомісячної суддівської винагороди;

- стягнути на його користь грошові кошти у виді заробітної плати (суддівської винагороди) за час вимушеного прогулу за період з 12 червня 2018 року по день виплати (яка станом на час звернення до суду становить 1 464 706,60 грн). - у результаті неправомірних дій щодо не вручення у день звільнення копії наказу про виключення зі штату та оригіналу трудової книжки;

- стягувати щомісячно за рахунок коштів Державного бюджету України грошові кошти у передбаченому на час подання заяви про відставку у розмірі, а саме: щомісячне довічне утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з дня набрання законної сили Рішення у даній справі, -

- зважаючи на незаконне невиконання Вищою радою юстиції свого прямого обов'язку у строк не пізніше 8 лютого 2016 року (тобто за 15 днів до досягнення ОСОБА_1 65 років) внести до Верховної Ради України, яка є органом, що обрав суддю безстроково, подання про звільнення судді Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1 у відставку;

- зважаючи на подальшу незаконну бездіяльність ВРП щодо не прийняття Рішення про відставку ОСОБА_1 у визначений Законом строк згідно його заяви від 22 грудня 2015 року, та дії направлені на його звільнення з інших підстав.

- стягнути з Держави за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 депоновану суму суддівської винагороди за липень 2015 року.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у цій справі, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 4 статті 22 КАС України встановлено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно з частиною 3 статті 27 КАС України, підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається частиною 3 статті 27 КАС України.

Згідно частин 1 -2 статті 266 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:

1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України;

2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.

2. Адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п'яти суддів.

Колегія суддів зауважує, що зазначений перелік справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, є вичерпним і не може тлумачитися розширено.

Також слід зазначити, що перелік адміністративних справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, визначений частиною 1 статті 20 КАС України. Решта ж адміністративних справ підсудні окружним адміністративним судам (частина 2 статті 20 КАС України).

Колегія суддів зазначає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги, що адресовані Голові Ліквідаційної комісії Апеляційного суду міста Києва, Київському апеляційному суду, зважаючи на правила розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів, закріплені статтею 20 КАС України, підсудні окружному адміністративному суду.

Відтак, Верховному Суду як суду першої інстанції, з урахуванням вимог дотримання інстанційної та виключної підсудності, визначених статтями 22, 27 та 266 КАС України, підсудні лише справи щодо оскарження дій та бездіяльності ВРП. Справи щодо оскарження дій, бездіяльності Голови Ліквідаційної комісії Апеляційної суду міста Києва та Київського апеляційного суду не підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.

КАС України не передбачено можливості розгляду Верховним Судом як судом першої інстанції справ, в яких об'єднано позовні вимоги, які належить розглядати за правилами різної юрисдикції.

Окрім того, відповідно до частини 1 статті 318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених частини 1 статті 318 КАС України.

З урахуванням зазначеного, позивач порушив правила об'єднання позовних вимог в одній позовній заяві.

Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України).

У даному випадку підстави для застосування статті 172 КАС України відсутні.

Згідно з частиною 5 статті 172 КАС України, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про наявність заборони на об'єднання в одне провадження позовних вимог, розгляд яких віднесено до виключної підсудності різних судів.

За наведених обставин, позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись пунктом 6 частини 4 статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Голови Ліквідаційної комісії Апеляційного суду міста Києва, Київського апеляційного суду, Вищої ради правосуддя, треті особи:

Державна судова адміністрація України, Державна казначейська служба України, про стягнення заробітної плати (суддівської винагороди) та щомісячних платежів повернути особі, яка її подала.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя-доповідач В. М. Шарапа

Судд: В. М. Бевзенко

А. А. Єзеров

Т. В. Стрелець

С. Г. Стеценко