Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.06.2021 року у справі №420/11860/20
Постанова КАС ВП від 02.05.2023 року у справі №420/11860/20
Постанова КАС ВП від 02.05.2023 року у справі №420/11860/20

УХВАЛА

15 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 420/11860/20

адміністративне провадження № К/9901/29576/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від
19.05.2021 у справі №420/11860/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалпроекшн" до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів,

встановив:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області 06.08.2021 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від
18.02.2021 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від
19.05.2021 у справі №420/11860/20 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 17308850,00грн, пені в розмірі 9042048,40грн, інфляційних збитків у розмірі 3929755,78грн, 3% відсотки річних від простроченої суми грошового зобов'язання у розмірі 1674453,41грн та ухвалити нову постанову у відповідній частині про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Також, як вбачається зі змісту поданої відповідачем касаційної скарги, останнім, у зв'язку з пропуском процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень порушено питання про його поновлення, яке обґрунтовано доводами та підтверджено належними доказами, що свідчать поважність причин пропуску такого строку.

Ухвалою Верховного Суду від 12.08.2021 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - ненадання доказів сплати судового збору у даній справі. Цією ж ухвалою заявнику визначено строк на усунення виявлених судом недоліків тривалістю у десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 19.08.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху на адресу суду надійшло клопотання Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до прийняття судом касаційної інстанції рішення за наслідками розгляду цієї касаційної скарги.

Вказане клопотання мотивовано неналежним бюджетним фінансуванням та недостатністю на рахунку Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області грошових коштів необхідних для сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі.

Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаному клопотанні, Суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частина 2 статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Статтею 330 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір".

Згідно з положеннями Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" органам казначейської служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи казначейської служби є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

З аналізу вищенаведених положень вбачається, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Втім, Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області не надано суду жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, зокрема з моменту виникнення права на касаційне оскарження, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору саме у справі №420/11860/20 фінансування з Державного бюджету України.

Так, відповідно до статі 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Натомість, з поданого скаржником клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору вбачається, що викладені в ньому обґрунтування та доводи не відповідають умовам передбачених статтею 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір", що свідчить про відсутність підстав для його задоволення.

Таким чином, з урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є підставою звільнення або відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі.

Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 332 КАС України.

На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали, на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За змістом частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області не виконано вимоги ухвали про залишення касаційної скарги буз руху, а саме щодо надання документа про сплату судового збору, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до частини 7 статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному частини 7 статті 332 КАС України. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд -

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотань Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про звільнення від сплати судового збору та про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №420/11860/20.

Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від
18.02.2021 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від
19.05.2021 у справі №420/11860/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалпроекшн" до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І. Я. Олендер

І. А. Гончарова

Р. Ф. Ханова