Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.09.2021 року у справі №380/3673/20

УХВАЛА

15 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 380/3673/20

адміністративне провадження № К/9901/33002/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021 у справі №380/3673/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Яворів-Інвест" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Яворів-Інвест" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.04.2020 №0038755204 та? №0038735204.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 позовні вимоги задоволено частково.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.08.2021, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Львівській області строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 у справі №380/3673/20.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України 01.09.2021 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Восьмим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, судом з'ясовано наступні обставини.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 17.02.2021 (прийнятим у відкритому судовому засіданні) позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 13.04.2020 №0038755204 в частині нарахування штрафу на суму 17439,61грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Повний текст рішення складено та підписано 22.02.2021.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Головне управління ДПС у Львівській області 24.03.2021 оскаржила його в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2021 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статей 295 та пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України (ненадання обґрунтованого клопотання з доводами на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та доказів сплати судового збору). Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк, вподовж якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причини пропуску строку з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин та документ про сплату судового збору у розмірі визначеному законом.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.04.2021 відмовив у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Львівській області про продовження процесуального строку щодо сплати судового збору, а подану ним апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 у справі №380/3673/20 повернув скаржнику, у зв'язку з невиконанням останнім вимог ухвали від 05.04.2021, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, зокрема в частині ненадання документа про сплату судового збору.

Скориставшись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головним управлінням ДПС у Львівській області вдруге 18.06.2021, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, було подано апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 у справі №380/3673/20 та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач послався на неможливість своєчасної сплати судового збору зумовленої недостатністю бюджетного фінансування, що стало причиною для повернення раніше поданої апеляційної скарги заявнику. Вказує на те, що повторно апеляційну скаргу апелянтом подано у максимально короткий строк, к зв'язку з чим, просить поновити пропущений строк з подальшим відкриттям провадження у справі.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2021 подану відповідачем апеляційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України у зв'язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статті 298 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними. Цією ж ухвалою скаржнику визначено строк, впродовж якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними. Зокрема, суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.

Головне управління ДПС у Львівській області є державним органом. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною пропуску строку.

Таким чином, як вказав суд, наведені відповідачем обставини не є належним доказом поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки апелянт є суб'єктом владних повноважень та повинен слідкувати за своєчасністю оскарження рішення суду першої інстанції та за відповідністю апеляційної скарги вимогам законодавства.

А тому, врахувавши факт подання контролюючим органом апеляційної скарги поза межами процесуального строку, встановленого законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої відповідачем апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.

Копію зазначеної ухвали апелянт отримав 19.07.2021.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, на адресу суду від Головного управління ДПС у Львівській області надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке аргументовано доводами, що на думку контролюючого органу, свідчать про поважність причин пропуску такого процесуального строку.

Натомість, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження контролюючий орган зазначив причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені відповідачем при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження Головним управлінням ДПС у Львівській області наведено не було.

У поданому клопотанні відповідач доводить необхідність врахування судом конституційного принципу забезпечення апеляційного оскарження рішення, який гарантує право звернення до суду з апеляційною скаргою, а також те, що податковим органом вживались усі необхідні заходи для сплати судового збору, і сплата такого стала можливою лише 09.06.2021. Просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, поновити його та відкрити провадження у справі.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.08.2021, визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 12.07.2021 визначив відповідачу достатній строк щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв'язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд звернув увагу, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, окрім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, у тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення скарги без руху.

Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, у тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Суд зазначив, що державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

Скаржник, який діє як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, не може і не повинен отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.

Обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" ( №32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Суд апеляційної інстанції встановив, що, отримавши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали за наслідками постановлення Восьмим апеляційним адміністративним судом 29.04.2021 ухвали про повернення апеляційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області у справі №380/3673/20 заявнику, скаржником сплачено судовий збір лише 09.06.2021, а право на повторне звернення з апеляційною скаргою реалізовано - 18.06.2021.

На переконання суду, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Обставини звернення апелянта з первинною апеляційною скаргою (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) у строк, встановлений КАС України, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. Апеляційний суд, залишаючи без руху первинну апеляційну скаргу, вказав на спосіб усунення її недоліку шляхом надання документу про сплату судового збору, що не було виконано у встановлений судом строк.

Окрім того, суд звернув увагу, що та обставина, яка зумовила повернення апеляційної скарги заявнику, не позбавляє особу права у повторному зверненні до апеляційного суду та не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Щодо доводів скаржника відносно того, що сплата судового збору не повинна бути перешкодою у доступі до правосуддя, суд дійшов висновку щодо їх безпідставності та наголосив, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Таким чином, за відсутності у відповідача інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже Восьмим апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, суд дійшов умотивованого висновку, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, а пропущений строк таким, що не підлягає поновленню.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи вищевикладене, Восьмий апеляційний адміністративний суд, визнавши наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов умотивованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 у справі №380/3673/20.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , частини 2 статті 333 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021 у справі №380/3673/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Яворів-Інвест" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І. Я. Олендер

І. А. Гончарова

Р. Ф. Ханова