Історія справи

Постанова КАС ВП від 16.02.2022 року у справі №821/1308/17
Ухвала КАС ВП від 16.09.2020 року у справі №821/1308/17

УХВАЛА

16 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 821/1308/17

адміністративне провадження № К/9901/21898/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С. С., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Премьєр" на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі №821/1308/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Премьєр" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

Зі змісту матеріалів касаційної скарги, а також судових рішень, ухвалених у даній справі судами попередніх інстанцій, та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркет-Премьер" звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області від 19 червня 2017 року №0001761422, яким позивачу зменшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень-грудень 2016 року на 7461522 грн та зменшено суму податкового кредиту за вказаний період на суму 7459270 грн.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

28 серпня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Премьєр" на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року, у якій позивач просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Згідно ж частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України передбачено, що у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) Пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

Отже зміст наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Таким чином касаційна скарга повинна містити посилання на порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Недослідження судами зібраних у справі доказів, як порушення норм процесуального права і підстава для скасування судових рішень, може бути підставою для касаційного оскарження судового рішення (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України) за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України, про що прямо зазначено в пунктами 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України.

В касаційній скарзі позивач, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення, по суті посилається на те, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення у цій справі, не врахував практику Верховного Суду, викладену у його постановах від 12 та 17 квітня 2018 року у справах №826/1571/16 та №808/2459/17 відповідно, від 16 травня 2018 року у справі №2а-0870/12052/11, від 02 жовтня 2018 року у справі №826/6146/16 та від 08 листопада 2018 року у справі №826/15028/17.

Однак скаржник не вказує, які саме норми матеріального права неправильно застосовані та/або які норми процесуального права порушені судом апеляційної інстанції (застосовані інакше, ніж Верховним Судом у зазначених постановах), не обґрунтовує подібності спірних правовідносин тим, що були предметом розгляду у справах, у яких касаційним судом зроблено відповідні висновки.

Обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень зводиться до викладення обставин справи та норм Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень.

Фактично у касаційній скарзі відповідач не погоджується із наданою судами правовою оцінкою встановленим обставинам і дослідженим доказам, що не є тотожним застосуванню норм права без урахування висновків Верховного Суду та підставою касаційного оскарження судових рішень, які передбачені пунктами 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України.

Що ж до посилання у касаційній скарзі на пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу для касаційного оскарження, слід зазначити наступне.

За змістом пунктів 1, 3 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктів 1, 3 частини 2 статті 353 КАС України, або; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

В касаційній скарзі позивач зазначив про те, що при розгляді справи Херсонським окружним адміністративним судом підприємством було подано заяву про забезпечення доказів в порядку положень статей 73, 74 КАС України, в якій останнє просило витребувати у слідчого в ОВС Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України вилучені згідно з протоколом обшуку від 22 березня 2017 року первинні документи з метою підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами у періоді, що перевірявся контролюючим органом, однак ухвалою суду відповідна заява залишена без задоволення з підстав недоведення обставин неможливості отримання таких доказів самостійно, а саме ознайомлення з матеріалами справи та отримання копій документів з матеріалів досудового розслідування. На думку позивача, вилучені у нього правоохоронними органами відповідні документи є ключовими та підлягали обов'язковому дослідженню у судовому процесі, так як входять до предмету доказування у цій справі при вирішенні питання про дотримання платником податків порядку формування податкової вигоди за наслідками здійснення господарських відносин із контрагентами. З огляду на це скаржник по суті вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування та дослідження таких доказів, чим порушив норми процесуального права.

Разом із тим, на підтвердження підстав, визначених пунктами 1, 3 частини 2 статті 353 КАС України, скаржник не зазначив, зокрема, які саме докази (первинні документи) не були досліджені судом під час розгляду спірних правовідносин, та яким чином указана заявником в касаційній скарзі та залишена без задоволення судом заява про забезпечення доказів має значення для правильного вирішення справи. При цьому, як вбачається із змісту оскаржуваних рішень, судами у ході розгляду справи встановлено, що посадовим особам контролюючого органу був наданий доступ до всіх вилучених в межах кримінального провадження документів бухгалтерського обліку і останні були враховані при проведенні перевірки, а також при вирішенні судами спору щодо законності винесеного на підставі такої перевірки податкового повідомлення-рішення.

Наведені обставини спростовують необґрунтованість відхилення судом клопотання про витребування доказів та не свідчать про наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини 4 статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Премьєр" підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Премьєр" на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі №821/1308/17 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяС. С. Пасічник